Ендоваскулярна тромбектомія як метод лікування великовогнищевих ішемічних інсультів
Дата публікації: 15.02.2023
Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи «Аксемедін»
Ключові слова: лікування, дослідження, інсульт, тромбектомія
Було показано, що ендоваскулярна тромбектомія є більш ефективною у зниженні інвалідності, ніж медикаментозна терапія в окремих пацієнтів з ішемічним інсультом внаслідок оклюзії великої церебральної судини. Однак пацієнти з великовонгищевими інсультами на безконтрастній комп’ютерній томографії (КТ) або перфузійній візуалізації були недостатньо представлені в дослідженнях тромбектомії, незважаючи на те, що такі інсульти становлять приблизно п’яту частину інсультів з оклюзією великих судин. Отже, безпека та ефективність тромбектомії у пацієнтів з більшим ішемічним тягарем не були добре встановлені. Ці пацієнти зазвичай мають погані неврологічні результати, включаючи прогресування симптомів інсульту, набряк мозку та смерть. Результати випробування, проведеного в Японії, ретроспективний аналіз попередніх випробувань і проспективне когортне дослідження показали, що ендоваскулярна тромбектомія може покращити функціональні результати у пацієнтів з великими інсультами.
Оцінений ступінь ішемічних змін при гострому інсульті відрізняється залежно від методу візуалізації, який використовується для вимірювання об’єму тканини, ураженої інфарктом. Ішемічні зміни на безконтрастній КТ виглядають як ділянки гіподензії та оцінюються за допомогою напівкількісного вимірювання ранньої комп’ютерної томографії Альбертської програми інсульту (ASPECTS). Перфузійна томографія визначає кількісний об’єм мозку з критично зниженим кровотоком, який вважається необоротно пошкодженим, тоді як дифузійно-зважена магнітно-резонансна томографія (МРТ) виявляє об’єм тканини мозку, ураженої цитотоксичним набряком.
У рандомізованому контрольованому дослідженні за участю пацієнтів із гострим ішемічним інсультом із великим об’ємом ішемічного ядра науковці мали на меті оцінити, чи ендоваскулярна тромбектомія протягом 24 годин після початку інсульту (визначається як час, коли пацієнт востаннє був відомий як здоровий) призводить до покращення функціональні результати, ніж стандартна медична допомога.
SELECT2 (рандомізоване контрольоване дослідження для оптимізації вибору пацієнтів для ендоваскулярного лікування при гострому ішемічному інсульті) було міжнародним рандомізованим відкритим клінічним дослідженням 3 фази з адаптивним дизайном збагачення та сліпою оцінкою кінцевої точки.
Випробування проводилося на 31 клінічній базі в США, Канаді, Європі, Австралії та Новій Зеландії. Відповідні пацієнти були віком від 18 до 85 років і мали гострий ішемічний інсульт внаслідок оклюзії внутрішньої сонної артерії (шийної або внутрішньочерепної) або сегмента М1 (основного стовбура) середньої мозкової артерії або обох.
Пацієнти були випадковим чином розподілені у співвідношенні 1:1 для проведення ендоваскулярної тромбектомії та отримання стандартної медичної допомоги або для отримання стандартної медичної допомоги окремо. Ендоваскулярну тромбектомію виконували за допомогою стентів, аспіраційних пристроїв чи обох методів лікування, залежно від місця дослідження. Усі пацієнти отримували медичну допомогу відповідно до інституційних протоколів відповідно до рекомендацій Американської кардіологічної асоціації–Американської асоціації інсульту, Європейської організації лікування інсульту та Фонду лікування інсульту (Австралія та Нова Зеландія), включаючи рекомендації щодо контролю артеріального тиску, інтенсивної терапії , а також госпітальна та амбулаторна реабілітація.
Результати дослідження SELECT2 показали, що ендоваскулярна тромбектомія в поєднанні з медичною допомогою призвела до кращих клінічних результатів, ніж лише консервативна терапія, у пацієнтів із великим ішемічним ядром, які звернулися протягом 24 годин після початку ішемії. Для вторинних результатів загалом спостерігалась та ж тенденція, що й для результатів первинного аналізу, за винятком, можливо, раннього неврологічного покращення. Частота симптоматичних внутрішньочерепних крововиливів була низькою в обох дослідних групах, але приблизно 20% пацієнтів у групі тромбектомії мали ускладнення, пов’язані з процедурою.
Показано, що приблизно 20% інсультів із закупоркою великих судин мають велике ішемічне ядро. Багато пацієнтів із великим об’ємом ішемічного ядра не розглядалися як кандидати на ендоваскулярну тромбектомію, оскільки не можуть бути транспортовані до центрів із можливостями ендоваскулярної тромбектомії для втручання.