Як зробити діагностику гепатиту С доступнішою та ближчою до громади?

У журналі Lancet Gastroenterology and Hepatology опублікуване ключове нове дослідження під керівництвом ВООЗ у співпраці з Брістольським університетом, яке демонструє переваги використання швидкого клінічного діагностичного тесту на інфекцію вірусу гепатиту С (ВГС) порівняно зі стандартним лабораторним тестом.

Інфекція, викликана вірусом хронічного гепатиту С (ВГС), є основною глобальною проблемою громадського здоров’я та причиною захворювань печінки з найбільшим тягарем у країнах з низьким і середнім рівнем доходу (КНСД). У 2016 р. ВООЗ запустила Глобальну стратегію сектора охорони здоров’я щодо вірусних гепатитівякий було оновлено у 2022 р. з метою припинення епідемій вірусних гепатитів В і С до 2030 р. Було досягнуто значного прогресу, коли понад 10 мільйонів людей із хронічною інфекцією ВГС вилікувалися за допомогою 12-тижневого короткого курсу противірусного лікування прямої дії. Проте станом на 2019 р. все ще було 58 мільйонів людей із хронічним ВГС, що призвело до 399 000 смертей. Лише 20% інфікованих у всьому світі було діагностовано, а 13% – проліковано. Щоб усунути цю прогалину та досягти цілей ВООЗ щодо усунення гепатиту С, необхідно спростити шляхи лікування пацієнтів, включаючи діагностичні підходи. Стандартним підходом до діагностики хронічної інфекції ВГС є первинний скринінг із застосуванням тесту на антитіла до ВГС, а потім лабораторне визначення молекулярного вірусного навантаження (ВН) ВГС для підтвердження наявності активного вірусу та необхідності лікування. Однак, доступ до лабораторних тестів на вірусне навантаження залишається обмеженим у багатьох КНСД. Як наслідок, багато людей із хронічним гепатитом С ніколи не отримують допомоги та лікування.

Як альтернативний підхід до лабораторної діагностики дедалі частіше використовуються аналізи ВН на ВГС, які виконуються на пристроях на місці надання медичної допомоги за межами лабораторії та в клініці поблизу місця, де пацієнти отримують допомогу. ВООЗ уже рекомендує використовувати ці аналізи для діагностики та моніторингу інших інфекційних захворювань, включаючи туберкульоз, COVID-19 та ВІЛ. До недавнього часу існували обмежені дані про їх використання для покращення доступу до тестування та лікування гепатиту С та охоплення ними.

У цьому новому дослідженні об’єднано результати 45 досліджень (приблизно 50% були проведені в країнах з низьким і середнім рівнем доходів) і порівняно аналізи вірусного навантаження на вірус гепатиту С за допомогою централізованих лабораторних підходів. Це показало, що використання аналізів вірусного навантаження на ВГС призвело до скорочення часу від початкового скринінгу антитіл до ВГС до початку лікування (19 днів порівняно з 67 днями). Загальне забезпечення лікуванням було вищим за допомогою аналізів на місці клініки (77%) або доставлених у мобільних установках (81%) порівняно зі стандартними лабораторними аналізами (53%). Найкращі результати спостерігалися, коли дослідження проводились у тому ж місці, де пропонувалося як тестування, так і лікування, у тому самому місці, що дозволяло розпочати лікування в той самий день, коли було встановлено діагноз.

Висновки цього дослідження привели до нещодавніх рекомендацій ВООЗ щодо впровадження тестування на вірусне навантаження на ВГС як альтернативного підходу до лабораторних платформ для діагностики інфекції ВГС і прискорення початку лікувального лікування. Ця рекомендація доповнює інші нещодавні рекомендації ВООЗ у тому ж оновленому посібнику з діагностики та лікування гепатиту С, який сприяє спрощенню надання послуг і розподілу завдань щодо тестування та лікування серед медсестер і лікарів-неспеціалістів.

Оптимальними популяціями та умовами для експрес-тестування є важкодоступні або маргіналізовані групи населення з високим ризиком втрати для подальшого спостереження, такі як особи, які вживають ін’єкційні наркотики, чи особи, які залишилися бездомними. Обладнання для тестування можна розміщувати в пунктах надання медичної допомоги, клініках первинної медичної допомоги, в’язницях, у мобільних відділеннях або навіть у громадських клініках.

ВООЗ заохочує постраждалі країни розглянути питання про включення експрес-тестів до їхньої національної політики щодо гепатиту C. Пандемія COVID-19 спонукала до значного розширення використання цих діагностичних тестів у багатьох країнах з низьким і середнім рівнем доходів, що дає можливість поділитися їх використанням для тестування ВН для ВГС, і, отже, зменшити витрати.

ДЖЕРЕЛО