Понаднормова тривалість робочого дня шкодить здоров'ю

Тривалий робочий день став причиною смерті 745 000 людей внаслідок інсульту та ішемічної хвороби серця в 2016 році, що на 29% більше, ніж у 2000 році, згідно з останніми оцінками Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) та Міжнародної організації праці (МОП), опублікованими в журналі Environment International 17 травня 2021 року.

У першому глобальному аналізі зв'язку смертності і захворюваності з надмірною тривалістю робочого дня, ВООЗ та МОП підрахували, що в 2016 році 398 000 людей померли від інсульту і 347 000 – від серцевих захворювань, працюючи не менше 55 годин на тиждень. У період з 2000 по 2016 роки кількість смертей від серцевих захворювань в результаті тривалої роботи збільшився на 42%, а від інсульту – на 19%.

Захворювання, пов'язані з роботою, частіше зустрічаються серед чоловіків (на них припадає 72% смертей), жителів країн регіонів західної частини Тихого океану і Південно-Східної Азії, а також працівників середнього та похилого віку. Більшість смертей зареєстровано серед людей у віці 60-79 років, які працювали понад 55 годин на тиждень у віці від 45 до 74 років.

Оскільки на сьогодні відомо, що близько третини захворювань обумовлено понаднормовою роботою, цей фактор визнаний найбільш важливим фактором ризику професійних захворювань. Це змушує звернути увагу на відносно новий і більшою мірою психосоціальний фактор професійного ризику для здоров'я людини.

У дослідженні робиться висновок про те, що у разі роботи протягом 55 або більше годин на тиждень ризик інсульту підвищується приблизно на 35%, а ризик ішемічної хвороби серця – на 17% в порівнянні з роботою протягом 35-40 годин в тиждень.

Крім того, число людей, що працюють понаднормово, збільшується і зараз складає 9% від загальної чисельності населення в усьому світі. Все більше людей піддаються ризику втрати працездатності та передчасної смерті.

Новий аналіз проводиться в зв'язку з тим, що пандемія COVID-19 привернула увагу до проблеми організації робочого часу; в умовах пандемії посилюється вплив чинників, які можуть сприяти збільшенню тривалості робочого часу.

«Пандемія COVID-19 істотно змінила те, як працюють багато людей, – сказав Генеральний директор ВООЗ Тедрос Адханом Гебрейесус. – Дистанційна робота стала нормою в багатьох галузях, у багатьох випадках стираючи кордони між домом і роботою. Крім того, багато підприємств були змушені згорнути або повністю припинити роботу, щоб заощадити гроші, а людям, які залишились, доводиться працювати довше. Ніяка робота не вартує ризику інсульту або серцевого нападу.

Уряд, роботодавці і працівники повинні об'єднати зусилля і узгодити певні обмеження, щоб захистити здоров'я людей».

«Робота по 55 або більше годин на тиждень – серйозна небезпека для здоров'я, – зазначила директор Департаменту з проблем навколишнього середовища, зміни клімату та здоров'я Всесвітньої організації охорони здоров'я Марія Нейра. – Прийшов час, коли ми – уряд, роботодавці і працівники – повинні усвідомити той факт, що тривалий робочий день може призвести до передчасної смерті».

Уряд, роботодавці і працівники можуть зробити наступні дії для захисту здоров'я людей:

• уряд може приймати і встановлювати закони, постанови та правила, що забороняють обов'язкову понаднормову роботу і обмежують максимальну тривалість робочого часу, застосовувати ці закони і правила, стежити за їх дотриманням;

• двосторонні або колективні договори між роботодавцями і об'єднаннями працівників можуть передбачати гнучкі робочі години, встановлюючи максимальну тривалість робочого часу;

• працівники можуть розподіляти свій робочий час таким чином, щоб кількість відпрацьованих годин не перевищувала 55 годин на тиждень.

В рамках цього дослідження були проведені два систематичних огляди і метааналізи останніх даних. Були згенеровані дані 37 досліджень в області ішемічної хвороби серця за участю 768 000 пацієнтів і 22 досліджень в області інсульту за участю понад 839 000 пацієнтів. Дослідження проводилося на глобальному, регіональному та національному рівнях і ґрунтувалося на даних більш як 2 300 опитувань, зібраних в 154 країнах за період в період з 1970 по 2018 роки.