Безсоння та стрес: нове дослідження

Дата публікації: 01.12.2020

Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи "Аксемедін"

Ключові слова: стрес, безсоння, циркадний ритм

Науково-дослідна група з Університету Нагої в Японії знайшла новий нервовий шлях, який пов'язує циркадні ритми, стрес та безсоння у ссавців.

Команда виявила нейрон, який називається нейроном кортикотропін-рилізинг-фактора (КРФ), який стає дуже активним, коли ссавці перебувають у стресі. Це може спричинити безсоння та інші порушення сну. Їхні висновки нещодавно були опубліковані в журналі «Science Advances».

У живих організмів спостерігаються цілодобові коливання, що називаються циркадними ритмами. У ссавців центральний генератор циркадних ритмів, розташований у нейронах супрахіазматичного ядра мозку, регулює цикл сну і неспання. Однак у разі ситуацій, що загрожують життю, сигнал добового ритму відключається, щоб тварина не спала та могла врятуватися від небезпеки навіть тоді, коли йому зазвичай настав час спати. Хоча тимчасове відключення циклу сон-неспання необхідне для виживання, надмірний або тривалий стрес, спричинений такими небезпеками, може спровокувати безсоння та інші порушення сну.

Загальновідомо, що генератор циркадного ритму та стрес впливають на сон, але ми не знали, який нервовий шлях є вирішальним для циркадної регуляції сну та неспання — говорить доктор Дайсуке Оно з НДІ екологічної медицини в Університет Нагої.

Для досліджень науковці використовували мишей.

Дослідники зосередились на нейронах КРФ, які, як відомо, відіграють роль у реакції на стрес та знаходяться в паравентрикулярному ядрі гіпоталамуса. Вони досліджували як активація цих нейронів вплине на сон і неспання у мишей. Результати показали, що активація нейронів КРФ не дозволяла тваринам заснути й змушували їх енергійно рухатися. Дослідники також зауважили, що нейрони КРФ залишаються активними, коли миші не сплять, і якщо  активність нейронів пригнічити — неспання та рухова активність тварин знижуються.

Подальші дослідження також показали, що гальмівні нейрони в супрахіазматичному ядрі мозку, які називаються габаергічними, відіграють значну роль у регуляції активності нейронів супрахіазматичного ядра мозку.

У сучасному суспільстві розлади сну є серйозною проблемою. Ми сподіваємось, що наші результати сприятимуть розробці нових методів лікування безсоння та інших розладів сну, спричинених стресом або порушенням циркадного ритму.

Запитання до матеріалу

Максимальна кількість балів, яку Ви можете отримати:

Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.

Реєстрація
Ці дані знадобляться для входу та скидання паролю
Пароль має містити від 6 символів (літери або цифри)
Матеріали з розділу
ВООЗ: 400 тисяч європейців помруть від рак ...
Гроші пішли за пацієнтами: медичні заклади ...
Всесвітній день комара - World Mosquito Da ...
Дослідження на тему вроджених вад серця
«Реімбурсація 2.0»: Як і коли «Доступні лі ...
Дослідження: як недосип знижує больовий по ...
Нові результати досліджень процесів старін ...