Високі дози інгаляційного оксиду азоту як потенційна антимікробна терапія: нові докази

Надмірне та тривале використання антибактеріальних засобів призвело до стрімкого зростання антибіотикорезистентності, яка сьогодні розглядається як одна з найбільших загроз глобальному здоров’ю. За прогнозами, до 2050 року інфекції, спричинені мультирезистентними мікроорганізмами, можуть бути відповідальні за понад 10 мільйонів смертей щорічно.

Одним із найбільш клінічно значущих збудників є Pseudomonas aeruginosa — мультирезистентна грамнегативна бактерія, яка становить приблизно п’яту частину випадків внутрішньолікарняної пневмонії та асоціюється з тяжким перебігом захворювання і високою летальністю, особливо у відділеннях інтенсивної терапії.

У цьому контексті зростає інтерес до альтернативних або допоміжних антимікробних стратегій, які не базуються на класичних антибіотиках. Одним із таких напрямів є використання інгаляційного оксиду азоту (iNO) у високих дозах.

Оксид азоту є ендогенним газоподібним сигнальним медіатором із вазодилатуючими, протизапальними та імуномодулювальними властивостями. У клінічній практиці інгаляційний оксид азоту протягом десятиліть застосовується для лікування легеневої гіпертензії, зокрема у новонароджених із вродженими вадами серця.

Окрім судинних ефектів, експериментальні дослідження продемонстрували, що оксид азоту може чинити прямий антимікробний вплив, ушкоджуючи бактеріальні мембрани, порушуючи енергетичний метаболізм і сприяючи утворенню реактивних азотистих сполук із бактерицидною активністю.

Результати трансляційного дослідження опубліковані в журналі Science Translational Medicine і охоплюють кілька послідовних етапів — від лабораторних моделей до перших досліджень на людях.

In vitro етап

На початковому етапі було продемонстровано дозозалежне знищення Pseudomonas aeruginosa за допомогою сполук, що вивільняють оксид азоту, в умовах in vitro. Ці результати підтвердили безпосередню антипсевдомонадну активність оксиду азоту.

Доклінічні дослідження in vivo

Наступним етапом стало дослідження на великій тваринній моделі. У свиней із експериментально індукованою пневмонією, спричиненою Pseudomonas aeruginosa, застосовували інгаляційний оксид азоту у високих дозах — 300 частин на мільйон (ppm).

Порівняно з нелікованими тваринами, група, яка отримувала високі дози iNO, продемонструвала:

• суттєве зниження бактеріального навантаження в легенях;
• покращення показників оксигенації;
• зменшення маркерів легеневої інфекції та запалення.

Ці дані свідчать про поєднання антимікробного та легенево-захисного ефектів високих доз інгаляційного оксиду азоту.

Перші дані щодо безпеки у людей

Для оцінки доцільності та безпеки підходу було проведено обмежене дослідження за участю:

• 10 здорових добровольців, які отримували повторні інгаляції високих доз iNO;
• 2 критично хворих пацієнтів із мультирезистентною бактеріальною інфекцією.

Лікування добре переносилося. Серйозних небажаних явищ або критичних порушень безпеки зафіксовано не було.

Додатково проведено ретроспективний аналіз пацієнтів, які отримували високі дози інгаляційного оксиду азоту в клінічних умовах, зокрема під час пандемії COVID-19. Ці дані також підтвердили прийнятний профіль безпеки підходу.

Перегляньте записи:

Інтерпретація та трансляційне значення

Автори підкреслюють, що отримані результати не є готовим клінічним рішенням, а радше формують трансляційну основу для подальших досліджень.

Ключові висновки:

• високі дози інгаляційного оксиду азоту демонструють потужний антимікробний ефект проти Pseudomonas aeruginosa у доклінічних моделях;
• підхід є технічно здійсненним та безпечним у короткостроковому застосуванні у людей;
• iNO може потенційно стати доповненням, а не заміною стандартної антимікробної терапії, особливо у випадках мультирезистентних інфекцій.

Перспективи клінічного застосування

Перед впровадженням у рутинну практику необхідні:

• ретельно спроєктовані клінічні випробування фази II та III;
• оцінка впливу на клінічні кінцеві точки (летальність, тривалість вентиляції, тривалість перебування у відділенні інтенсивної терапії);
• аналіз ризиків при тривалому або повторному застосуванні високих доз iNO.

Висновки

Високодозовий інгаляційний оксид азоту є перспективним неантибіотичним підходом у боротьбі з мультирезистентними бактеріальними інфекціями легень. Отримані доклінічні та ранні клінічні дані свідчать про поєднання антимікробної активності та прийнятного профілю безпеки, що обґрунтовує подальші масштабні клінічні дослідження.

ДЖЕРЕЛО: Medical Xpress

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.