Гостра печінкова недостатність, вторинна до гепатиту, спричиненого вірусом простого герпесу, після гінекологічної операції
Дата публікації: 23.10.2025
Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи «Аксемедін»
Ключові слова: інтенсивна терапія, коагулопатія, вірус простого герпесу, гостра печінкова недостатність, ацикловір, HSV-гепатит, післяопераційні ускладнення, гінекологічна хірургія, фульмінантний некроз печінки, ПЛР HSV, періопераційний стрес, безсимптомне виділення HSV, трансплантаційні показання
Гепатит, спричинений вірусом простого герпесу (HSV-гепатит), — рідкісна, але надзвичайно агресивна причина гострої печінкової недостатності (ГПН), яка часто лишається нерозпізнаною через неспецифічні симптоми та відсутність типової висипки. Стаття повідомляє про імунокомпетентну пацієнтку, у якої після гінекологічних втручань стрімко розвинулися фульмінантні ураження печінки, підтверджено HSV-етіологію.
Це спостереження вказує на можливе «вікно вразливості» до віремії та вісцеральної дисемінації HSV у періопераційному періоді гінекологічних операцій і підкреслює необхідність раннього емпіричного призначення ацикловіру при ГПН нез’ясованої етіології.
19-річна жінка після лапароскопічної параоваріальної цистектомії та подальшого ROR з приводу тубооваріальних абсцесів. На 4-й день після повторної операції — різке зростання АСТ/АЛТ (до >100 мккат/л і >40 мккат/л відповідно), коагулопатія (МНО 4,3), тромбоцитопенія, прогресуючий шок. Серологія на гепатити A–E негативна. Смерть після третього втручання, аутопсія: дифузний некроз печінки, масивне HSV-імунофарбування, ураження багатьох органів.
Патогенез і можливий зв’язок із гінекологічними втручаннями
HSV-1/HSV-2 персистують латентно у сенсорних гангліях із періодичною реактивацією та безсимптомним виділенням у генітальному тракті. Періопераційний стрес, маніпуляції на статевих шляхах (сальпінгектомія, робота з вагінальною манжетою), гіперкатехоламінемія та застосування вазоактивних засобів потенційно полегшують віремію з подальшим гематогенним ураженням печінки. У частини пацієнтів відсутні шкірно-слизові прояви, що ускладнює розпізнавання. Біохімічно типові «гіперферментемії» (підвищення АСТ/АЛТ у 100–1000 разів), позірно диспропорційне зростання АСТ, швидке формування коагулопатії та тромбоцитопенії.
Діагностика: що має насторожувати
Раптовий початок лихоманки, нездужання, болю у животі в поєднанні з різким зростанням трансаміназ, МНО і білірубіну після гінекологічної операції — привід негайно думати про HSV-гепатит, навіть без висипань. Найцінніше лабораторне підтвердження — ПЛР HSV-ДНК у плазмі (висока віремія). Біопсія печінки (за можливості) демонструє масивний (інколи панлобулярний) некроз із імуногістохімічною позитивністю на HSV.
Лікування: чому «спочатку ацикловір — потім уточнення»
Летальність HSV-ГПН без противірусної терапії сягає катастрофічних значень. Ключовим чинником виживання є час до старту ацикловіру. В умовах невідомої етіології ГПН після гінекологічного втручання автори наполягають: не чекати серології чи ПЛР, а негайно додати внутрішньовенний ацикловір до емпіричної антибактеріальної терапії. Підтримувальні заходи стандартні для ГПН (моніторинг і корекція коагулопатії, енцефалопатії, гемодинаміки, розгляд трансплантації печінки за показаннями). N-ацетилцистеїн можливий як ад’ювант у ранніх фазах ГПН, але противірусна терапія є визначальною.
Перегляньте запис:
Наслідки для практики
Випадкок розширює відому групу ризику HSV-гепатиту, додаючи пацієнтів після гінекологічних операцій, навіть імунокомпетентних і без висипань. Для акушерів-гінекологів, хірургів, анестезіологів-реаніматологів, інфекціоністів і гепатологів це означає низький поріг підозри та готовність до раннього противірусного втручання. Доцільно включати HSV-ПЛР у первинний панельний скринінг ГПН періопераційного періоду, у відділеннях інтенсивної терапії варто мати протокол «red flag» для блискавичного підвищення трансаміназ після маніпуляцій на статевих органах/тазових структурах.
Прогалини знань і напрями досліджень
Потрібні проспективні студії, щоб кількісно оцінити ризик HSV-віремії після різних типів гінекологічних втручань, роль періопераційних тригерів (стрес-реакція, вазоактивні агенти), оптимальні діагностичні алгоритми (порогові значення ПЛР, предиктори поганого прогнозу) та стратегії профілактики у підгрупах високого ризику (включно з можливим таргетованим періопераційним скринінгом і, за показаннями, превентивною противірусною терапією).
ДЖЕРЕЛО: Annals of Internal Medicine: Clinical Cases
На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.
Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.
Реєстрація
Вхід
Матеріали з розділу
Тест показав мені, що мій мозок і печінка ...
Клінічна загадка: млява дитина
Чи потрібні дорослим регулярні ревакцинаці ...
Запис. День 2. «Pharmacotherapia: актуальн ...
Холестерин підвищує ризик серцевих захворю ...
Найкращі практики: управління ризиками опі ...

