Бактерії ротової порожнини як чинник розвитку хвороби Паркінсона: роль осі «кишечник–мозок»

digicomphoto / Shutterstock.com

Хвороба Паркінсона (ХП) є одним із найпоширеніших нейродегенеративних захворювань, що уражає 1–2% осіб віком понад 65 років. Клінічно вона проявляється тремором, ригідністю та брадикінезією і супроводжується прогресивною втратою дофамінергічних нейронів. Упродовж останніх років зростає інтерес до ролі кишкової мікробіоти в патогенезі ХП. Дослідження, проведене групою вчених із Поханзького університету науки і технологій у співпраці з Університетом Сунгкюнван та Сеульським національним університетом, дозволило визначити механістичний зв’язок між бактеріями ротової порожнини та розвитком ХП.

Дослідники застосували комплексний підхід:

  • аналіз кишкового мікробіому пацієнтів з ХП;
  • вимірювання рівнів специфічних метаболітів у кишечнику та крові;
  • створення експериментальних моделей мишей із колонізацією кишечника Streptococcus mutans або генетично модифікованою Escherichia coli, що експресує фермент уроканатредуктазу (UrdA);
  • оцінку нейродегенеративних змін за допомогою гістологічних та біохімічних методів;
  • інтервенційне застосування інгібітора mTORC1 для перевірки зворотності патологічних змін.

Результати

Мікробіом пацієнтів:

  • У кишковому мікробіомі хворих на Паркінсона виявлено підвищену кількість Streptococcus mutans — бактерії, відомої своєю роллю в патогенезі карієсу.

Метаболічні маркери:

  • S. mutans продукує фермент UrdA, який каталізує утворення метаболіту імідазолпропіонату (ImP).
  • У пацієнтів з ХП концентрації ImP у кишечнику та крові були значно вищими, ніж у контрольній групі.
  • Встановлено здатність ImP проникати в системний кровообіг і досягати мозкової тканини.

Моделі на мишах:

  • Індукована колонізація кишечника S. mutans або експресія UrdA у кишкових штамах E. coli призводила до підвищення рівня ImP у крові та мозку мишей.
  • Це супроводжувалося характерними проявами ХП: втратою дофамінергічних нейронів, посиленням нейрозапалення, руховими розладами, агрегацією α-синуклеїну.

Механістичний шлях:

  • Ефекти ImP реалізовувались через активацію сигнального комплексу mTORC1.
  • Застосування інгібітора mTORC1 значно зменшувало нейрозапалення, нейрональну втрату та агрегацію α-синуклеїну, а також покращувало рухову функцію.

Результати підтверджують гіпотезу про існування патогенетичного механізму «ротова порожнина–кишечник–мозок», у якому S. mutans та його метаболіт ImP відіграють ключову роль. Це відкриває нові можливості для:

  • виявлення біомаркерів ХП (рівень ImP у крові чи кишечнику);
  • створення превентивних стратегій, спрямованих на модифікацію ротово-кишкової мікробіоти;
  • розробки нових терапевтичних підходів, зокрема з використанням інгібіторів mTORC1.

Дослідження корейських учених уперше показало, що Streptococcus mutans з ротової порожнини може колонізувати кишечник і через продукцію ImP впливати на мозкову тканину, спричиняючи розвиток патологічних змін, характерних для хвороби Паркінсона. Це підкреслює необхідність подальших клінічних досліджень для підтвердження ролі цього метаболічного шляху в людей та розробки таргетних терапевтичних стратегій.


ДЖЕРЕЛО: Medical Xpress


На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! FacebookTelegramViberInstagram.

Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.

Реєстрація
Ці дані знадобляться для входу та скидання паролю
Пароль має містити від 6 символів (літери або цифри)
Матеріали з розділу
Резистентність до антимікробних препаратів ...
Тривалий COVID спричинив тисячі смертей у ...
Клінічна настанова: Діагностика та лікуван ...
Клінічна загадка: Головний біль
Найкращі практики для лікарів первинної ла ...
Клінічний випадок: чорні плями на голові
Чи може експериментальний препарат боротис ...