Ацетилсаліцилова кислота у профілактиці рецидиву колоректального раку: результати рандомізованого клінічного дослідження
Дата публікації: 24.09.2025
Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи «Аксемедін»
Ключові слова: запалення, онкологія, клінічні рекомендації, біомаркери, колоректальний рак, метастази, тромбоцити, клінічні дослідження, рак прямої кишки, профілактика рецидиву, ацетилсаліцилова кислота, рак товстої кишки, генетичні мутації, персоналізована терапія, протипухлинна терапія, прецизійна медицина, молекулярна онкологія, ріст пухлини, інгібіція тромбоцитів

Колоректальний рак (КРР) залишається однією з провідних причин онкологічної смертності у світі. Щорічно діагностується близько 2 мільйонів нових випадків, і в 20–40% пацієнтів розвиваються метастази, що значно ускладнює лікування. Незважаючи на досягнення у хірургії та системній терапії, ризик рецидиву після радикального лікування залишається високим.
Попередні обсерваційні дослідження показували, що застосування ацетилсаліцилової кислоти (ASA) може бути асоційованим зі зниженням ризику розвитку певних видів раку та рецидиву КРР, особливо у пацієнтів із мутаціями сигнального шляху PIK3. Однак результати залишалися суперечливими, а доказів із рандомізованих клінічних випробувань бракувало.
З цією метою було проведене дослідження ALASCCA, результати якого опубліковані в The New England Journal of Medicine (2024).
У дослідження було включено понад 3500 пацієнтів із КРР з 33 лікарень у Швеції, Норвегії, Данії та Фінляндії.
- Критерії включення: пацієнти з колоректальним раком після хірургічного лікування, у яких виявлено мутації у генах шляху PIK3 (приблизно у 40% хворих).
- Рандомізація:
- Група втручання — щоденний прийом ацетилсаліцилової кислоти (160 мг) протягом трьох років.
- Група контролю — плацебо протягом того ж періоду.
- Первинна кінцева точка: ризик рецидиву колоректального раку.
Результати
- У пацієнтів із мутацією PIK3, які отримували ацетилсаліцилову кислоту, ризик рецидиву знизився на 55% порівняно з групою плацебо.
- Перевага спостерігалася саме в генетично визначеній підгрупі пацієнтів, що підтверджує принцип персоналізованої терапії.
- Механізм дії ацетилсаліцилової кислоти в цьому контексті пов’язують із:
- зменшенням хронічного запалення;
- пригніченням функції тромбоцитів;
- прямим впливом на клітинні процеси росту та проліферації пухлини.
Отримані результати мають важливе практичне значення:
- Дослідження вперше підтвердило ефективність ацетилсаліцилової кислоти у зниженні ризику рецидиву КРР у пацієнтів із мутаціями PIK3 у рандомізованому дизайні.
- ASA може розглядатися як приклад прецизійної медицини, коли терапія базується на молекулярному профілі пухлини.
- Препарат має значні переваги:
- глобальна доступність;
- низька вартість у порівнянні з іншими протипухлинними засобами;
- добре вивчений профіль безпеки.
Водночас залишаються відкритими питання щодо оптимальних показань, тривалості терапії та потенційних ризиків тривалого застосування (шлунково-кишкові кровотечі, інші ускладнення).
Дослідження ALASCCA продемонструвало, що застосування ацетилсаліцилової кислоти у низьких дозах може істотно знижувати ризик рецидиву колоректального раку у пацієнтів із мутаціями шляху PIK3. Це відкриває нові можливості для персоналізованого підходу в онкології та потенційно вплине на глобальні клінічні рекомендації.
Використання добре відомого препарату в новому терапевтичному контексті може не лише покращити результати лікування, але й знизити фінансове навантаження на системи охорони здоров’я.
ДЖЕРЕЛО: Medicalxpress
На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.
Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.
Реєстрація
Вхід
Матеріали з розділу

Метформін може бути безпечним для матерів ...

Шампанське, фрукти та комп’ютер: три неспо ...

Етіологія цукрового діабету 1-го типу: суч ...

Комп'ютерна томографія в діагностиці морфо ...

Виявлено чотири біологічно та клінічно від ...

Метали в сечі як фактор ризику серцевої не ...
