Генералізований тривожний розлад у дорослих: епідеміологія, патогенез, клінічні прояви, перебіг, оцінка та діагностика.

Генералізований тривожний розлад (ГТР) характеризується надмірним і постійним занепокоєнням, яке важко контролювати, спричиняє значний дистрес або погіршення, і виникає частіше протягом щонайменше шести місяців. Інші ознаки включають психологічні симптоми, такі як страх і дратівливість, і фізичні (або соматичні) симптоми, такі як підвищена стомлюваність і м'язова напруга.

Рекомендуємо долучитись до заходу Neurology Thursday!

ЕПІДЕМІОЛОГІЯ

Поширеність. Генералізований тривожний розлад (ГТР) є одним із найпоширеніших психічних розладів як у громадських, так і в клінічних умовах. Це пов’язано зі збільшенням використання медичних послуг.

Епідеміологічні дослідження національних репрезентативних зразків у Сполучених Штатах повідомляють, що поширеність ГТР за останній рік становила від 2,7 до 3,1 відсотка, а поширеність ГТР протягом життя — від 5,1 до 11,9 відсотка. Огляд епідеміологічних досліджень у Європі виявив поширеність за минулий рік від 1,7 до 3,4 відсотка, а поширеність за все життя від 4,3 до 5,9 відсотка. У всьому світі оцінки поширеності протягом життя та 12 місяців становлять 3,7 та 1,8 відсотка відповідно.

Розлад приблизно вдвічі частіше зустрічається у жінок, ніж у чоловіків.

Супутня патологія  —  Супутня патологія з великою депресією або іншими тривожними розладами зазвичай спостерігається при ГТР.

У національно-репрезентативному опитуванні дорослих Сполучених Штатів 66 відсотків осіб із поточним ГТР мали принаймні один супутній психічний розлад, у той час, як 90 відсотків осіб із ГТР протягом життя мали принаймні один супутній психічний розлад. Коморбідність протягом життя в усьому світі оцінюється як 81,9 відсотка.

Коморбідні захворювання можуть впливати на клінічний перебіг.

Великий депресивний розлад, як видається, є найпоширенішим супутнім захворюванням в осіб із наявним або довічним ГТР. Коморбідна велика депресія спостерігається у 39 відсотків осіб із поточним ГТР і 62 відсотків осіб із ГТР протягом усього життя. У всьому світі розлади настрою мають супутні захворювання протягом життя в 63 відсотки.

Інші розлади, які спостерігаються в осіб із ГТР (частота за попередні 30 днів і протягом життя), включають:

• Соціальна фобія – 23 і 34 відсотки.
• Специфічна фобія – 25 і 35 відсотків.
• Панічний розлад – 23 і 24 відсотки.

ГТР також може бути пов’язаний із підвищеною частотою вживання алкоголю та інших психоактивних речовин, посттравматичним стресовим розладом і обсесивно-компульсивним розладом.

ГТР є поширеним серед пацієнтів із хронічним болем «незрозумілого з медичної точки зору» і з хронічними соматичними захворюваннями.

ПАТОГЕНЕЗ

Біологічні фактори

Генетика – генетичні фактори, здається, схиляють людей до розвитку генералізованого тривожного розладу (ГТР). ГТР має загальну спадковість із великою депресією та рисою особистості «невротизм». Інші дані підтверджують варіації в підтипах гена декарбоксилази глутамінової кислоти, як збільшення сприйнятливості до ГТР, а також збільшення частоти генотипу SS поліморфної області транспортера серотоніну, пов’язаного з геном транспортера серотоніну, в осіб з ГТР.

Крім того, дослідження генного середовища підкреслили важливість ранньої травми розвитку та недавніх стресових подій у житті та їх взаємодії з генетичними маркерами у розвитку ГТР та чутливості до тривоги.

Рекомендуємо переглянути записи семінарів, що пройшли в межах «Ukrainian Neurology Week. Менеджмент болю»!

ДЖЕРЕЛО: https://www.uptodate.com