Сплеск випадків синдрому подразненого кишківника та хронічного закрепу під час пандемії

За даними масштабного дослідження, поширеність синдрому подразненого кишечника (синдром подразненого кишечника) та хронічного ідіопатичного закрепу (ХІЗ) значно зросла серед дорослих у США під час пандемії COVID-19. За 2 роки рівень синдром подразненого кишечника майже подвоївся.

Дослідники пояснюють це не лише прямим впливом SARS-CoV-2 на шлунково-кишковий тракт, а й сильним психологічним стресом, який супроводжував життя під час пандемії.

«Інфекція COVID сама по собі може викликати шлунково-кишкові симптоми, такі як діарея, нудота та біль у животі. У деяких осіб ці симптоми зберігаються й трансформуються в хронічні розлади, зокрема синдром подразненого кишечника», — зазначив Крістофер В. Альмаріо, провідний автор дослідження та гастроентеролог Cedars-Sinai.

Також він наголошує, що карантин, страх, соціальна ізоляція можуть впливати на вісь кишечник–мозок і сприяти розвитку розладів взаємодії кишечника і мозку (DGBI).

Перегляньте запис:

Дані дослідження

У журналі Neurogastroenterology & Motility опубліковано результати опитування понад 160 000 дорослих (2020–2022 роки), проведеного за допомогою валідованих діагностичних опитувальників Rome IV.

Поширеність синдром подразненого кишечника зросла з 6,1% у травні 2020 року до 11,0% у травні 2022 року (ріст на 0,188% щомісяця, скориговане P < 0,001). Показник ХІЗ — з 6,0% до 6,4% (ріст на 0,056% щомісяця, скориговане P < 0,001).

Найбільше зростання серед підтипів синдром подразненого кишечника спостерігалося при змішаному варіанті (0,085% на місяць), далі — синдром подразненого кишечника із запором (0,041%) та синдром подразненого кишечника із діареєю (0,037%).

Поширеність інших DGBI, таких як функціональне здуття живота, діарея чи диспепсія, істотно не змінилася.

Вплив COVID-інфекції та обмеження дослідження

Лише 9% респондентів повідомили про позитивний тест на COVID, однак автори підкреслюють, що ця цифра, ймовірно, занижена через низький рівень тестування на ранніх етапах пандемії.

При цьому дослідження не порівнювало безпосередньо поширеність синдром подразненого кишечника серед інфікованих і неінфікованих осіб. Команда Cedars-Sinai проводить окремий аналіз для відповіді на це питання.

Альмаріо зазначає, що нові дані свідчать про підвищений ризик розвитку функціональних шлунково-кишкових розладів у постковідний період, включаючи синдром подразненого кишечника та функціональну диспепсію.

Перегляньте записи:

Навантаження на систему охорони здоров’я

За словами авторів, зростання поширеності DGBI у постпандемічну епоху створює серйозне навантаження на систему охорони здоров’я та економіку. Особливо це відчутно на тлі нестачі лікарів первинної ланки та гастроентерологів — фахівців, які найчастіше діагностують і лікують ці стани.

Потрібне впровадження цілеспрямованих стратегій ранньої діагностики та ефективного менеджменту DGBI з урахуванням мультифакторної природи розладів і ролі психологічного стресу.

Висновки

Пандемія COVID-19 призвела до помітного зростання випадків синдром подразненого кишечника та ХІЗ. У клінічній практиці необхідно враховувати як фізіологічні наслідки інфекції, так і психоемоційний контекст пацієнтів. Підвищення обізнаності лікарів щодо DGBI та використання Rome IV є важливим кроком до кращої допомоги цій категорії пацієнтів.

ДЖЕРЕЛО: Medscape

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.