Сучасні підходи до лікування псоріатичного артриту у дорослих
Дата публікації: 06.12.2024
Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи «Аксемедін»
Ключові слова: діагностика, лікування, псоріатичний артрит, біологічна терапія, статті Аксемедін, DMARDs
Псоріатичний артрит є хронічним запальним захворюванням, що розвивається приблизно у 30% пацієнтів із псоріазом. Характеризується ураженням суглобів, шкіри, нігтів і може супроводжуватися значною коморбідністю, включаючи серцево-судинні захворювання, метаболічний синдром і психічні розлади. Псоріартричний артрит належить до імуноопосередкованих хвороб, для яких рання діагностика та персоналізоване лікування є критично важливими для поліпшення прогнозу.
Клінічні прояви:
Псоріартричний артрит— гетерогенне захворювання з різноманітними клінічними формами, які включають:
Периферичний артрит:
Біль у суглобах, часто з набряком.
Можливе багряне забарвлення шкіри над ураженими суглобами.
Дактиліт:
Запалення всього пальця ("палець-сосиска").
Виникає у 50% пацієнтів, часто супроводжується запаленням сухожиль та м’яких тканин.
Ентезит:
- Запалення місць прикріплення сухожиль і зв’язок до кістки.
- Найчастіше уражуються ахіллове сухожилля та підошовна фасція.
Анкілозивний спондиліт:
- Запальний біль у спині.
- Зустрічається у 25-70% пацієнтів, часто поєднується з периферичним артритом.
Шкірний псоріаз:
- Ураження шкіри спостерігається майже у всіх пацієнтів з псоріатичним артритом, хоча захворювання може дебютувати із суглобових проявів.
Ураження нігтів:
- Виникає у 80% пацієнтів із псоріатичним артритом.
- Частіше зустрічається, ніж у пацієнтів з псоріазом без артриту, і може бути предиктором розвитку псоріатичного артриту.
Перегляньте запис:
PsA також може супроводжуватися позасуглобовими проявами:
- Ураження слизових оболонок.
- Увеїт.
- Запальні захворювання кишечника.
- Розширення кореня аорти.
Методи діагностики:
- Клінічний огляд та анамнез.
- Інструментальні методи: рентгенографія, магнітно-резонансна томографія (МРТ), ультразвукове дослідження.
- Лабораторні дослідження для виключення інших запальних артритів, таких як ревматоїдний артрит або подагра.
Лікування псоріатичного артриту
Лікування базується на мультидисциплінарному підході, що включає медикаментозну терапію, фізичну активність, реабілітацію та підтримку психоемоційного стану.
Медикаментозна терапія:
Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП):
- Використовуються для полегшення болю та зменшення запалення.
- Підходять для пацієнтів із легкими формами псоріатичного артриту.
Синтетичні хворобомодифікуючі антиревматичні препарати (DMARDs):
- Метотрексат: залишається препаратом першої лінії, особливо при шкірних та суглобових ураженнях.
- Сульфасалазин та лефлуномід: використовуються як альтернативи.
.jpg)
Біологічні препарати:
- Інгібітори TNFα (наприклад, адалімумаб, етанерцепт) ефективні при тяжких формах псоріатичного артриту.
- Інгібітори IL-17 (секукинумаб) та IL-23 є новими опціями для лікування резистентних форм.
Таргетні DMARDs:
- Інгібітори JAK (тофацитиніб) та PDE4 (апреміласт) пропонують додаткові можливості для пацієнтів, які не відповідають на стандартну терапію.
Немедикаментозні втручання:
- Фізіотерапія для збереження рухливості та зменшення болю.
- Збалансована дієта з низьким вмістом насичених жирів.
- Психологічна підтримка для запобігання депресії та тривожності.
Алгоритм практичного підходу до хворих на псоріатичний артрит у клінічній практиці:
|
Етап |
|
|
Визначення клінічних проявів захворювання |
- В клінічних проявах захворювання переважає ураження? (суглоби, шкіра, нігті, ентезит, дактиліт, анкілозивний спондиліт) - Чи є позасуглобові прояви? (активний псоріаз, запальні захворювання кишечника, увеїт) - Чи є коморбідності? (метаболічний синдром, неалкогольна жирова хвороба печінки, тривога, депресія тощо) |
|
Стандартні лабораторні дослідження |
- Загальний аналіз крові + ШОЕ, тести функції нирок і печінки, СРБ, ревматоїдний фактор, HLA-B27. - За потреби системної терапії: серологічні дослідження на HBV, HCV та скринінг на туберкульоз відповідно до місцевих рекомендацій. - Візуалізація: рентген кистей, стоп, шийного і поперекового відділів хребта, тазу; УЗД для ентезиту/синовіту/теносиновіту; МРТ для анкілозуючого спондилітуї. |
|
Медикаментозна терапія |
- Перевірити протипоказання до специфічної терапії (наприклад, ниркова недостатність та НПЗП). - Визначити механізм болю (запальний/незапальний). - Використовувати місцеві кортикостероїди за потреби, але уникати системного застосування. - Персоналізувати терапію відповідно до клінічних проявів, позасуглобових проявів, коморбідностей. - Початкова терапія: метотрексат як DMARDs. - Для аксіального ураження: НПЗП, потім інгібітори TNFα, IL-17, IL-12/23 або JAK. - Для шкірних проявів: інгібітори TNFα, IL-17, IL-23, PDE4 (але уникати монотерапії PDE4). - Увеїт: використовувати моноклональні антитіла TNFα (адалімумаб, інфліксімаб), уникати IL-17 залежно від супутнього захворювання кишечника. |
|
Немедикаментозне лікування |
- Фізіотерапія, фізична активність. - Збалансоване харчування (середземноморська дієта). - Відмова від куріння, зниження ваги, якісний сон. |
|
Рекомендації зі спостереження |
- Контроль кожні 3-6 місяців залежно від активності хвороби. - На початкових стадіях потрібен більш частий моніторинг. - Мультидисциплінарний підхід. - Не оцінювати терапію як неефективну до закінчення 3-6 місяців системного лікування. - Заохочувати пацієнтів до участі в освітніх програмах. - Оцінювати дотримання терапії та якість життя. |
Висновок:
Псоріатичний артрит — це хронічне системне захворювання, що потребує мультидисциплінарного підходу до лікування. Сучасні терапевтичні стратегії, включаючи використання біологічних та таргетних препаратів, пропонують нові можливості для контролю захворювання. Важливим залишається своєчасна діагностика, зменшення впливу факторів ризику та управління коморбідностями для покращення довгострокових результатів.
ДЖЕРЕЛО: BMJ
На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.
