Аналіз дослідження SOUL: Вплив перорального семаглутиду на функцію нирок у пацієнтів із діабетом 2 типу

Семаглутид — це препарат із класу агоністів рецепторів глюкагоноподібного пептиду-1 (GLP-1), який використовується для лікування цукрового діабету 2 типу. Його ін’єкційна форма продемонструвала значні кардіопротекторні та нефропротекторні ефекти у низці клінічних досліджень. Проте дані про вплив пероральної форми семаглутиду на нирки залишаються обмеженими.

Дослідження SOUL є найбільшим на сьогодні рандомізованим дослідженням, яке вивчало пероральний семаглутид у порівнянні з плацебо, з акцентом на серцево-судинні наслідки у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу, атеросклеротичним серцево-судинним захворюванням та/або хронічною хворобою нирок. Попри основний фокус на кардіоваскулярні події, в дослідженні було проаналізовано й вплив препарату на функцію нирок як вторинну мету.

Методи дослідження

У дослідження було включено 9650 пацієнтів, які були рандомізовані у дві групи: отримували пероральний семаглутид у дозі 14 мг на добу або плацебо. Тривалість спостереження становила близько 47,5 місяців. Всі учасники отримували стандартне лікування цукрового діабету, включно з блокаторами ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (близько 79%) та інгібіторами натрій-глюкозного котранспортера 2-го типу (27%).

Первинною кінцевою точкою було зниження ризику основних серцево-судинних подій. Нефрологічні параметри розглядалися як вторинні: оцінка була проведена за складеним п’ятикомпонентним результатом, що включав зниження швидкості клубочкової фільтрації (рШКФ) на 50% або більше, стійке зниження рШКФ до менш ніж 15 мл/хв/1,73 м², початок хронічної замісної ниркової терапії, а також смерть від ниркових чи серцево-судинних причин.

Результати

Серцево-судинні результати

Пероральний семаглутид забезпечив значне зниження ризику серцево-судинних подій на 14% порівняно з плацебо, що підтверджує його ефективність у кардіопротекції.

Ниркові результати

Щодо впливу на нирки, різниця між групами за основним нирковим складеним результатом була статистично незначущою (8,4% у групі семаглутиду проти 9,0% у групі плацебо; відношення ризиків 0,91, P=0,19). Аналіз ниркових показників із виключенням смертності від серцево-судинних причин також не показав значущих відмінностей (2,3% проти 2,7%; ВР 0,86, P=0,23).

У підгрупі пацієнтів із більш серйозним порушенням функції нирок (рШКФ < 60 мл/хв/1,73 м²) тенденція до покращення була більш вираженою, але не досягла статистичної значущості (ВР 0,84; P=0,08). Аналогічна тенденція спостерігалася за окремими показниками, такими як зниження рШКФ, початок замісної терапії.

Середньорічне зниження рШКФ у групі семаглутиду було менш вираженим (-1,67 мл/хв/1,73 м² на рік) порівняно з плацебо (-2,06 мл/хв/1,73 м²), що свідчить про можливий уповільнювальний ефект препарату на прогресування ниркової дисфункції.

Безпека

Частота серйозних побічних ефектів у групі перорального семаглутиду була дещо нижчою (47,9% проти 50,3%), що свідчить про прийнятний профіль безпеки препарату.

Обговорення

Результати дослідження SOUL демонструють, що пероральний семаглутид має значущі кардіопротекторні властивості, проте його нефропротекторні ефекти є менш виразними порівняно з даними про ін’єкційну форму препарату. Це може бути пов’язано з кількома ключовими факторами:

1. Характеристика когорти: Більшість пацієнтів мали відносно легке порушення функції нирок, що ускладнює виявлення значущих нефропротекторних ефектів.
2. Відсутність вимірювання альбумінурії: Альбумінурія є важливим маркером ушкодження нирок і прогресування хронічної хвороби нирок. Її не враховували у дослідженні, що може призводити до недостатньої оцінки нефропротекції.
3. Протокол дослідження: Основна увага приділялася серцево-судинним подіям, що вплинуло на вибір та комплексність нефрологічних показників.

Для порівняння, у дослідженні ін’єкційного семаглутиду (FLOW) було зафіксовано суттєве зниження ризику нефрологічних подій у пацієнтів із більш вираженою дисфункцією нирок. Вихідний рівень рШКФ у цій популяції був нижчим, а також оцінювалися показники альбумінурії.

Висновки

Дослідження SOUL підтверджує кардіопротекторний ефект перорального семаглутиду в пацієнтів із діабетом 2 типу та серцево-судинними захворюваннями, але не виявило статистично значущої нефропротекції за використаними показниками. Водночас позитивні тенденції у пацієнтів із більш тяжким ураженням нирок свідчать про потенціал препарату в цій сфері.

Подальші дослідження із включенням детальнішої оцінки нефрологічних параметрів, зокрема альбумінурії, а також у пацієнтів із різними ступенями тяжкості захворювань нирок, є необхідними для повного розуміння нефропротекторного потенціалу перорального семаглутиду.

ДЖЕРЕЛО: Medscape