Від шоку до дії: як провести першу розмову з пацієнтом про діабет

Щороку близько 1,4 мільйона людей отримують діагноз «цукровий діабет», згідно з даними Американської діабетичної асоціації. Це означає 1,4 мільйона непростих розмов у кабінетах лікарів, під час яких пацієнти вперше дізнаються, що мають хронічний метаболічний стан, що потребує безперервного контролю. Питання «Що мені тепер робити?» звучить знову і знову. Саме ці розмови — часто в рамках первинної медичної допомоги — стають початком шляху пацієнта до самодопомоги, розуміння хвороби й стабілізації стану.

Щоб зробити цю розмову дієвою, фахівці радять підходити до неї з урахуванням індивідуальних особливостей, медичної обізнаності та емоційного стану пацієнта.

Перш ніж говорити про лікування, необхідно зрозуміти, що саме пацієнт знає про діабет. Низький рівень медичної грамотності може суттєво ускладнити самоконтроль, впливати на прихильність до терапії та спричинити відчуття безпорадності.

Як зазначає д-р Абсалон Гутьєррес, ендокринолог з Наукового центру охорони здоров'я Техаського університету в Х’юстоні, важливо оцінити, що пацієнт розуміє під поняттям «діабет» і як він його сприймає.

Д-р Мохан Морешвар Надкарні, терапевт і завідувач кафедри загальної внутрішньої медицини в Університеті Вірджинії, застосовує підхід мотиваційного інтерв’ювання: з’ясовує, чи мав пацієнт досвід діабету у родині, які асоціації викликає у нього це слово, чого він боїться і що для нього важливо.

Враховуйте емоційну готовність до сприйняття діагнозу.

Д-р Брайан Кокран, лікар сімейної медицини, наголошує: кожен пацієнт переживає новину по-своєму. Дехто готовий — мав предіабет чи генетичну схильність. Інші — у стані шоку. Вони можуть відчувати злість, провину, розгубленість або навіть заперечення.

Пацієнту здається, що його життя змінюється миттєво: нова дієта, фізична активність, медикаменти. І якщо лікар не врахує ці емоції, не проявить емпатії — ризикує втратити контакт із пацієнтом ще до початку лікування.

Говоріть чесно про серйозність діагнозу, але не залякуйте

Цукровий діабет 2 типу асоціюється з підвищеним ризиком багатьох ускладнень — серцево-судинних захворювань, деяких видів раку, хвороб нирок і печінки, апное сну, когнітивного зниження. Але багато пацієнтів цього не усвідомлюють.

Д-р Ніл Соскел з Нью-Йорка наголошує: потрібно пояснювати, що це хвороба на все життя, яку не вилікувати, але можна ефективно контролювати.

 Гутьєррес додає: пацієнт не відчує гіперглікемію безпосередньо. Але наслідки — діабетична ретинопатія, нейропатія, ампутації — накопичуються роками.

Завдання лікаря — не налякати, а показати, що запобігти ускладненням можна. «Ви намагаєтесь зупинити тихих вбивць», — каже він.

Обережність у формулюваннях — ознака поваги

«Ми повинні говорити так, щоб це звучало зважено і змістовно, але не принижувало і не шокувало», — зауважує д-р Брент Сміт, сімейний лікар і член ради директорів Американської академії сімейної медицини. Якщо лікар скаже щось різко або недбало, це може остаточно демотивувати пацієнта. Особливо, якщо мова йде про молодих людей або тих, хто все життя боровся з вагою.

Сміт нагадує: новина про хронічне захворювання — це криза, і пацієнт потребує підтримки, а не моралізаторства.

Надкарні, зі свого боку, організовує навчальні семінари для колег — як повідомляти «погані новини», включно з діагнозом діабету.

Перегляньте записи:

Акцентуйте на ролі самого пацієнта

Дані численних досліджень доводять: зміна поведінки (раціон, фізична активність, контроль глікемії) покращує прогноз. У деяких випадках — дозволяє знизити потребу в медикаментах або змінити терапію. Але контроль глікемії — це відповідальність самого пацієнта.

Сміт пропонує запитання, що активують внутрішню мотивацію: «Ви хочете бачити, як ростуть ваші онуки? Хочете мати сили подорожувати? Тоді треба починати щось змінювати вже зараз».

Надкарні додає: пацієнту потрібно сказати чесно — ніхто не зробить це за нього. Але він не сам. «Ми з вами разом у цій історії. Я вас підтримаю. Але контроль — у ваших руках».

ДЖЕРЕЛО: medscape

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.