Як нові дослідження переосмислюють лікування меланоми

У 2024 році було досягнуто значного прогресу у лікуванні меланоми. На конференції «Паризькі дні дерматології 2024» Еліза Функ-Брентано, доктор медичних наук, поділилася результатами нових досліджень, які змінюють підходи до терапії цього захворювання.

Інгібітори контрольних точок у неоад’ювантній терапії

Стандартний підхід до лікування меланоми III стадії включав хірургічне втручання з подальшою ад’ювантною терапією. Однак результати дослідження NADINA змінили цю парадигму. Бі-імунотерапія (іпілімумаб і ніволумаб), застосована перед операцією, показала значне покращення безрецидивного виживання та зменшення ризику метастазів.

Функ-Брентано зазначила: «Інгібітори контрольних точок виявляються більш ефективними, коли пухлина залишається на місці, що дає змогу оцінити патологічну відповідь».

Даромун і прогностичні біомаркери

Даромун, імуноцитокін, стимулює протипухлинний імунітет у мікрооточенні пухлини. У дослідженні фази 3 він продемонстрував значне зниження ризику рецидиву та метастазів у пацієнтів із меланомою.

Паралельно досліджуються прогностичні біомаркери, такі як циркулююча ДНК пухлини, яка може слугувати маркером ризику рецидиву. Хоча ці знахідки багатообіцяючі, жоден із біомаркерів поки що не затверджений для рутинного використання.

Ад’ювантна терапія та нові можливості

Дані довгострокових досліджень підтвердили ефективність анти-PD-1 терапії (пембролізумаб і ніволумаб). Проте Функ-Брентано наголосила, що ад’ювантна терапія не завжди необхідна, особливо для пацієнтів зі стадією IIB чи IIC, для яких спостереження залишається розумною альтернативою.

Крім того, перспективними є вакцини на основі мРНК. У поєднанні з пембролізумабом вони демонструють покращення виживаності без рецидивів.

Лікування метастатичної меланоми

Імунотерапія залишається основним підходом до лікування метастатичної меланоми. Комбінації, такі як ніволумаб із іпілімумабом, а також ніволумаб із релатлімабом, забезпечують тривалу виживаність пацієнтів.

Для тих, хто не відповідає на терапію анти-PD-1, перспективним є поєднання ленватинібу з пембролізумабом. Також активно досліджуються лімфоцити, що інфільтрують пухлину, як потенційна терапія першої лінії.

Прогрес у лікуванні меланоми відкриває нові можливості для покращення результатів терапії. Інноваційні підходи, такі як бі-імунотерапія, даромун, мРНК-вакцини та персоналізоване лікування, підкреслюють важливість довгострокових досліджень і застосування біомаркерів у клінічній практиці.

ДЖЕРЕЛО: Medscape

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.