Біомаркерні профілі пошкоджень сечових шляхів у здорових осіб та після нефротоксичного та ішемічного пошкодження

Вступ

У сучасній медицині розробка нових фармацевтичних засобів потребує точних та надійних інструментів для оцінки безпеки ліків, особливо коли йдеться про потенційні пошкодження органів, таких як нирки. Відповідно, вивчення біомаркерів, що можуть відображати початкові зміни на рівні канальців нирок до того, як відбудуться суттєві зміни оціненої швидкості клубочкової фільтрації (eGFR), є важливим етапом у процесі розробки та тестування лікарських засобів.

Ця стаття аналізує результати двох обсерваційних досліджень, спрямованих на вивчення біомаркерних профілів пошкоджень сечових шляхів у здорових осіб та пацієнтів, які зазнали нефротоксичного та ішемічного пошкодження.

Мета досліджень

Дослідження було спрямоване на підтримку ініціативи щодо кваліфікації трансляційних біомаркерів безпеки нирок як інструментів для розробки клінічних ліків. Особливу увагу було приділено біомаркерним змінам, які можуть сигналізувати про ушкодження канальців нирок до того, як відбудеться значне зниження eGFR. Важливість цього полягає в тому, що виявлення ранніх ознак нефропатії може сприяти більш ефективному моніторингу пацієнтів та своєчасному коригуванню лікування.

Методи

Для проведення досліджень були використані два основних групи учасників:

  1. Здорові добровольці: Протягом 4 тижнів було здійснено три ранкові точкові збори сечі для визначення базових рівнів біомаркерів пошкодження нирок.
  2. Пацієнти з мезотеліомою плеври: Пацієнти, які проходили хірургічну резекцію та отримували інтраторакальний цисплатин для лікування мезотеліоми, надавали зразки сечі до та після операції через 4, 8 та 12 годин, а також щодня протягом 6 днів після хірургічного втручання.

Визначення біомаркерів та їх порогові значення

Основною метою дослідження було визначення біомаркерів, що могли б використовуватись для виявлення гострого пошкодження нирок (ГПН) у пацієнтів з мезотеліомою. Для цього було проведено аналіз за допомогою кривих робочих характеристик приймача, щоб встановити статистично значущі та медично значущі порогові значення для 8 біомаркерів. Ось основні з них:

  • Кластерин: Поріг кратної зміни від вихідного рівня креатиніну сечі становить 2,2 та 5,1.
  • Остеопонтин: Поріг кратної зміни від вихідного рівня становить 3,1 та 7,1.
  • N-ацетил-β-D-глюкозамінідаза: Поріг кратної зміни від вихідного рівня становить 2,7 та 8,1.
  • Молекула ураження нирок-1: Поріг кратної зміни від вихідного рівня становить 4,3 та 7,5.
  • Цистатин С: Поріг кратної зміни від вихідного рівня становить 1,8 та 4,5.
  • Ліпокалін, асоційований з нейтрофільною желатиназою: Поріг кратної зміни від вихідного рівня становить 2,9 та 7,8.

Також для альбуміну сечі та загального білка порогові значення визначались на основі нормованих значень креатиніну сечі (UCr), з урахуванням верхньої межі норми та множення цієї межі на 10 для вищих порогових значень.

Результати

Статистично значущі порогові значення для всіх біомаркерів перевищували значення eGFR у розрізненні пацієнтів з мезотеліомою, які отримували цисплатин, та здорових добровольців. Це підкреслює потенціал біомаркерів для покращення моніторингу безпеки нирок у клінічних умовах.

Медично значущі пороги, у свою чергу, дозволяють ідентифікувати пацієнтів, у яких починаються прояви гострого пошкодження нирок. Такий підхід дає можливість не тільки ранньо виявляти ушкодження нирок, але й робити своєчасні корекції в лікуванні.

Висновки

Результати обох досліджень показали, що біомаркери, зокрема кластерин, остеопонтин, N-ацетил-β-D-глюкозамінідаза, молекула ураження нирок-1, цистатин С та ліпокалін, асоційований з нейтрофільною желатиназою, є перспективними інструментами для моніторингу нефротоксичних пошкоджень на ранніх стадіях. Встановлені порогові значення можуть бути використані для прогнозування розвитку гострого пошкодження нирок у пацієнтів, а також для подальших досліджень, спрямованих на кваліфікацію цих біомаркерів у світових регуляторних органах.

Ці дослідження створюють важливі орієнтири для підтверджуючих клінічних досліджень з додатковими когортами та нефротоксикантами, що дозволить покращити процес розробки безпечних лікарських засобів.


ДЖЕРЕЛО: Clinical Pharmacology & Therapeutics


На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! FacebookTelegramViberInstagram.

Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.

Реєстрація
Ці дані знадобляться для входу та скидання паролю
Пароль має містити від 6 символів (літери або цифри)
Матеріали з розділу
Використання габапентиноїдів підвищує ризи ...
Прогнозування наслідків інсультів у дітей
Розлади сну: як допомогти собі
Денна сонливість як сигнал переддеменційно ...
Клінічний випадок: лікування пієлонефриту ...
Эффективность метформина в лечение абдомин ...
Огляд ендоскопії верхніх відділів шлунково ...