Вплив деносумабу на ризик екстреної гіпокальціємії за стадією хронічної хвороби нирок

Фон

Пацієнти із хронічною хворобою нирок (ХХН) та супутнім остеопорозом стикаються з обмеженими варіантами терапії. Якщо стандартні підходи до лікування можуть викликати ускладнення, оскільки ефективність щодо безпеки та безпеки деносумабу в цій групі є недостатньою, актуальним стає дослідження виявлення ризику гіпокальціємії.

Мета

Оцінити ризик розвитку екстреної гіпокальціємії у пацієнтів із ХХН, які підтримують лікування деносумабом, враховуючи стадію ХХН та наявність мінерального та кісткового розладу, характерного для ХХН (ХХН-МКР).

Дизайн дослідження

Дослідження проводилося за методом цільової пробної емуляції з використанням даних про надання послуг літнього віку, які отримували лікування остеопорозу в рамках системи охорони здоров’я з 2012 по 2020 рік.

Методика

У дослідженні були залучені жінки віком від 65 років, які отримували деносумаб, пероральні або внутрішньовенні бісфосфонати. Для оцінки ризику гіпокальціємії протягом перших 12 тижнів лікування використовували дані про госпіталізацію та звернення до відділу невідкладної допомоги. Застосовувалися статистичні методи зважування для порівняння ризиків між групами.

Результати

Було виявлено 361 453 пацієнти, які отримували деносумаб, 829 044 — пероральні бісфосфонати та 160 413 — внутрішньовенні бісфосфонати. Ризик екстреної гіпокальціємії за допомогою деносумабу порівняно з пероральними бісфосфонатами збільшувався з погіршенням стадії ХХН ( P  < 0,001), з найбільшим ризиком серед хворих на діаліз (DD) (3,01% проти 0,00%; RD, 3,01% [95% ДІ, 2,27) % до 3,77 %]) і не залежить від діалізу (NDD) пацієнтів із ХХН 4 та 5 стадії (0,57% проти 0,03%; RD, 0,54% [ДІ, 0,41% до 0,68%]). Серед пацієнтів із ХХН 4 та 5 стадії (NDD + DD) деносумаб мав більший ризик розвитку гіпокальціємії під час екстреного лікування порівняно з пероральними бісфосфонатами у пацієнтів із ХХН-МКР (1,53% проти 0,02%; RD, 1,51% [ДІ, 1,21% до 1,78%]), ніж у пацієнтів без ХХН-МКР (0,22% проти 0,03%; RD, 0,19% [ДІ, 0,08% до 0,31%]). Деносумаб також продемонстрував підвищений ризик порівняно з внутрішньовенними бісфосфонатами.

Обмеження дослідження

Отримані результати можуть бути менш релевантними для чоловіків, які не були учасниками програми. Крім того, дослідження зосереджувалося лише на даних літніх людей, що може обмежувати загальну екстраполяцію результатів.

Висновки

Лікування деносумабом у поєднанні із ХХН пов'язане з підвищеним ризиком розвитку гіпокальціємії, особливо в осіб із діалізом та супутнім ХХН-МКР. Ці результати підкреслюють важливість моніторингу рівня кальцію в крові під час лікування даної групи населення.

ДЖЕРЕЛО: Annals of Internal Medicine

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.