Особливості взаємодії лікарів з пацієнтами, які страждають на хронічний біль

Взаємодія з пацієнтами, які страждають на хронічний біль, часто є складним завданням для медичних працівників. Дослідження показують, що приблизно 15% медичних консультацій вважаються "важкими". Це пов'язано з психосоціальними факторами, складністю діагностики та лікування, а також очікуваннями пацієнтів. В статті опублікованій в Mayo Clinic Processing розглядаються основні чинники, які впливають на складність взаємодії з пацієнтами з хронічним болем, та пропонуються рекомендації для покращення якості лікування.

Основні причини складності:

Дослідження показало, що до основних причин складності у взаємодії належать:

1. Запити на опіоїди: пацієнти, які активно запитують опіоїдні препарати, частіше викликають негативні емоції у лікарів.
2. Повільна відповідь на лікування: ситуації, коли візити займають більше часу, ніж очікувалося, збільшують рівень стресу у медичних працівників.
3. Нереалістичні очікування: пацієнти з завищеними сподіваннями щодо швидкості та ефективності лікування часто спричиняють конфлікти.
4. Відмова від рекомендованого лікування: небажання пацієнтів дотримуватися запропонованих терапевтичних схем ускладнює процес управління їх станом.
5. Психосоціальна патологія: психічні розлади, такі як тривога, депресія, посттравматичний стресовий розлад, сприяють зниженню ефективності взаємодії.

Демографічні та соціальні фактори:

При проведені дослідження виявилося, що демографічні характеристики, такі як стать, раса, або етнічна приналежність пацієнта, не мають значного впливу на складність консультацій. Натомість соціальні аспекти, як-от попередній досвід лікування болю або економічні умови, можуть значно впливати на результат взаємодії.

Перегляньте записи заходів:

Рекомендації для покращення якості взаємодії:

1. Попереднє інформування пацієнтів: лікарі можуть заздалегідь повідомляти про тривалість консультації та політику щодо призначення опіоїдів.
2. Розвиток комунікативних навичок: лікарі повинні вдосконалювати навички спілкування та демонструвати емпатію.
3. Скринінг психосоціальних факторів: використання інструментів для виявлення тривоги, депресії або інших розладів допоможе краще зрозуміти потреби пацієнтів.
4. Оптимізація планування: використання електронних медичних записів для прогнозування складних випадків.

Висновок:

Взаємодія з пацієнтами з хронічним болем вимагає комплексного підходу, що включає врахування медичних, психосоціальних та поведінкових факторів. Подальші дослідження повинні зосередитися на розробці стратегій для покращення цих взаємодій та підвищення задоволеності як пацієнтів, так і лікарів.

ДЖЕРЕЛО: Mayo Clinic Processing

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.