Паратиреоїдектомія та розвиток нової депресії серед дорослих з первинним гіперпаратиреозом
Дата публікації: 20.09.2024
Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи «Аксемедін»
Ключові слова: депресія, клінічне випробування, паратиреоїдектомія, первинний гіперпаратиреоз, нейропсихіатричні симптоми, нехірургічне лікування, кумулятивна частота
Основні моменти
Питання:
Чи може паратиреоїдектомія знизити ризик подальшої діагностики депресії серед пацієнтів з первинним гіперпаратиреозом?
Результати:
У дослідженні за участю 40 231 дорослих з первинним гіперпаратиреозом дослідницька група не виявила різниці в 10-річній кумулятивній частоті нової депресії між пацієнтами, які пройшли ранню паратиреоїдектомію, та тими, хто отримував нехірургічне лікування. Пацієнти, які пройшли паратиреоїдектомію, не відчули значущої різниці в скоригованій частоті нової депресії порівняно з нехірургічним лікуванням.
Висновок:
У цьому дослідженні рання паратиреоїдектомія у пацієнтів з первинним гіперпаратиреозом не впливала на частоту виникнення нової депресії порівняно з нехірургічним лікуванням.
Анотація
Важливість:
Первинний гіперпаратиреоз (ПГПТ) є поширеним ендокринним розладом, пов'язаним з нейропсихіатричними симптомами. Хоча паратиреоїдектомія асоціюється з покращенням вже існуючої депресії у дорослих з ПГПТ, вплив цієї операції на розвиток нової депресії невідомий.
Мета:
Визначити вплив ранньої паратиреоїдектомії на частоту виникнення нової депресії серед дорослих з ПГПТ у порівнянні з нехірургічним лікуванням.
Дизайн, місце проведення та учасники:
Аналізовані дані включали національні спостережувані дані Ветеранської адміністрації США серед дорослих з новою діагностикою ПГПТ з 2000 по 2019 рік з використанням емулювання цільового клінічного випробування за допомогою статистичних методів клонування. Частоти нової депресії порівнювалися між тими, хто лікувався ранньою паратиреоїдектомією, та тими, хто обирав нехірургічне лікування, використовуючи розширену модель Кокса з урахуванням часових змін та корекції на демографічні дані пацієнтів, супутні захворювання та фактори ризику депресії. До аналізу були включені дорослі з новою біохімічною діагностикою ПГПТ, за винятком тих, хто мав раніше діагностовану депресію, проживав у закладах з догляду за літніми або мав індекс коморбідності Чарлсона вище 4. Дані аналізували з 4 січня 2023 року до 15 червня 2023 року.
Втручання:
Рання паратиреоїдектомія (протягом 1 року після діагнозу ПГПТ) порівняно з нехірургічним лікуванням.
Основний результат:
Нова депресія, включаючи підгрупи за віком пацієнтів (65 років і старші; молодші за 65 років) та рівнем сироваткового кальцію (11,3 мг/дл і вище; нижче 11,3 мг/дл).
Результати:
Дослідження виявило 40 231 дорослих з ПГПТ без історії депресії, з яких 35 896 були чоловіками (89%), а середній вік становив 67 років. Усього 3 294 пацієнтів пройшли ранню паратиреоїдектомію (8,2%). Кумулятивна частота депресії через 5 років становила 11%, а через 10 років — 18% серед пацієнтів, які пройшли паратиреоїдектомію, порівняно з 9% і 18% відповідно серед пацієнтів, які отримували нехірургічне лікування. Пацієнти, які отримали ранню паратиреоїдектомію, не мали різниці в скоригованій частоті нової депресії порівняно з нехірургічним лікуванням (коефіцієнт ризику 1,05; 95% ДІ 0,94-1,17). Також не було виявлено впливу ранньої паратиреоїдектомії на нову депресію в підгрупах за віком або рівнем кальцію в сироватці.
Висновки:
У цьому дослідженні не було виявлено різниці в частоті виникнення нової депресії серед дорослих з ПГПТ, які лікувалися ранньою паратиреоїдектомією порівняно з нехірургічним лікуванням, що є важливим для попереднього обговорення переваг і ризиків хірургічного лікування.
ДЖЕРЕЛО: JAMA Network
На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.