Неспецифічний виразковий коліт: основні принципи діагностики і лікування
Дата публікації: 14.06.2018
Автори: Редакція платформи «Аксемедін»
Ключові слова: неспецифічний виразковий коліт, кривава діарея, абдомінальний біль, тенезми
Неспецифічний виразковий коліт (НВК) – це хронічне неспецифічне запальне захворювання кишечника невідомої етіології, яке характеризується чергуванням періодів загострення і ремісії. Патологічний процес в основному уражає дистальний відділ ободової кишки, слизову оболонку і підслизову основу прямої кишки, поширюється на всю товсту кишку, а іноді й на кінцевий відділ клубової кишки.
Згідно з МКХ-10 класифікують такі форми виразкового коліту (K51):
- Виразковий (хронічний) панколіт (К51.0).
- Ілеїт унаслідок ретроградного закиду вмісту (Вackwash ileitis).
- Виразковий (хронічний) проктит (К51.2).
- Виразковий (хронічний) ректосигмоїдит (К51.3).
- Запальні поліпи (К51.4).
- Лівобічний коліт (К51.5).
- Лівобічний геміколіт.
- Інші виразкові коліти (К51.8).
- Виразковий коліт неуточнений (К51.9).
Оскільки точна етіологія НВК досі невідома, його розглядають як багатофакторне полігенне захворювання. Як етіологічні чинники розглядають умови навколишнього середовища, імунну дисфункцію, ймовірну генетичну схильність.Захворювання найчастіше розвивається у віці 20–40 років, другий його пік припадає на 55–70 років, хоча хвороба може виникати у будь-якому віці. Немає різниці в частоті розвитку НВК між чоловіками та жінками. Як правило, хвороба розвивається поступово, має різну тяжкість перебігу і відзначається схильністю до рецидивування. У деяких пацієнтів захворювання може тривати кілька років або навіть кілька десятиліть, тому воно визнане ВООЗ як рефрактерне захворювання кишечника. Чинниками ризику є наявність запального захворювання кишечника, HLA-B27, вживання нестероїдних протизапальних засобів, інфекційні агенти.Ключовий діагностичний критерій НВК – кривава діарея, часто з домішками слизу. До інших діагностичних чинників належать абдомінальний біль, тенезми, прогресуюче схуднення. Симптоми зазвичай тривають кілька тижнів або місяців. Близько 10–20% пацієнтів мають постійні симптоми.
Діагностичні критерії НВК наведено в таблиці 1.
Таблиця 1. Діагностичні критерії НВК
Форма коліту |
Визначення важкості
|
Легкий коліт |
|
Помірний коліт |
|
Виражений (тяжкий) коліт
|
|
Позакишкові ураження виникають у 10–20% пацієнтів, особливо при тотальному ураженні товстої кишки. Можливий розвиток артриту, спондиліту, увеїту, епісклериту, вузлової еритеми, гангренозної піодермії і первинного склерозивного холангіту.
Діагностика НВК (детально в матеріалі «Діагностичні критерії неспецифічного виразкового коліту»)
З метою діагностики НВК проводять:
- загально-клінічний аналіз крові (кількість тромбоцитів, СОЕ, CРБ, фекальний кальпротектин);
- ілеоколоноскопію (виявляють еритему слизової оболонки, легку кровоточивість, ерозії та виразки);
- гістологічне дослідження (біопсію). Його дані типові, але неспецифічні (дифузні гострі та хронічні запальні зміни, які обмежуються слизовою оболонкою та підслизовою основою, звиразкування в період загострення). Біопсію необхідно проводити, навіть якщо слизова оболонка товстої кишки має нормальний вигляд для скринінгу аденокарциноми.
Диференціальний діагноз НВК (детально в матеріалі «Диференціально-діагностичні критерії неспецифічного виразкового коліту»)
НВК диференціюють із хворобою Крона (табл. 2), іншими колітами (мікроскопічним, інфекційним, ішемічним і радіаційним), дивертикулітом, пухлинами, функціональною діареєю.
Таблиця 2. Диференціальна діагностика виразкового коліту та хвороби Крона
Симптом |
НВК |
Хвороба Крона |
Абдомінальний біль |
+ |
+ + + |
Діарея |
+++ |
++ |
Кривава діарея |
+++ |
+ |
Проктит |
+++ |
+ |
Перианальна фістула |
- |
+ |
Підвищення ШОЕ або СРБ |
+ |
+++ |
Лікування НВК (детально в матеріалі «Лікування неспецифічного виразкового коліту»)
Стратегія лікування НВК ґрунтується на ступені тяжкості і формі захворювання, включає частоту рецидивування, реакцію на попередню медикаментозну терапію, побічні ефекти ліків і наявність екстракишкових проявів. Вік на момент маніфестації захворювання, тривалість перебігу – також важливі чинники. Важливо розрізняти пацієнтів із тяжким НВК, яким показана госпіталізація, і пацієнтів із помірно активним захворюванням, яких можна вести амбулаторно.
Прогноз НВК (детально в матеріалі «Особливості ведення пацієнтів з НВК і прогноз розвитку захворювання»)
Сучасні методи лікування є ефективними у 85% хворих з легким і середньоважким перебігом НВК. У більшості пацієнтів вдається досягти повної ремісії. Помірно виражені клінічні прояви зберігаються у 10% хворих.