Запальні захворювання кишечника та психічне здоров’я: нові дані про ранній період після встановлення діагнозу

Пацієнти з нещодавно діагностованими запальними захворюваннями кишечника (ЗЗК), зокрема хворобою Крона та виразковим колітом, демонструють значно вищу частоту тривожних і депресивних симптомів порівняно із загальною популяцією. Нові дані підкреслюють, що психологічний стан у цієї категорії пацієнтів потребує не меншої уваги, ніж контроль запального процесу.

У дослідженні, проведеному під керівництвом Університет Осло, було проаналізовано дані:

• 938 пацієнтів із нещодавно діагностованим ЗЗК, серед яких:
  • 297 — хвороба Крона (середній вік 39,7 років);
  • 641 — виразковий коліт (середній вік 39,6 років);
• 41 916 осіб загальної популяції для порівняння.

Оцінка тривожних і депресивних симптомів проводилась за шкалою HADS (Hospital Anxiety and Depression Scale), де показник ≥8 балів свідчив про наявність клінічно значущих симптомів.

Додатково аналізували:

• активність захворювання;
• рівень кальпротектину;
• втому;
• самоефективність;
• інші клінічні та поведінкові фактори.

Основні результати

Вищий рівень тривоги та депресії

Пацієнти із ЗЗК значно частіше мали симптоми психоемоційних порушень:

• тривога:
  • 37,4% — при хворобі Крона;
  • 32,1% — при виразковому коліті;
  • проти 17,5% у загальній популяції;
• депресія:
  • 21,9% — при хворобі Крона;
  • 16,8% — при виразковому коліті;
  • проти 9,4% у загальній популяції.

Статеві відмінності

Виявлено суттєві гендерні особливості:

• жінки із ЗЗК мали вищу частоту як тривоги, так і депресії;
• чоловіки з хворобою Крона демонстрували підвищені показники обох станів;
• чоловіки з виразковим колітом — переважно підвищену тривожність.

Фактори, пов’язані з психічними розладами

Втома як ключовий фактор ризику

Виражена втома була одним із найсильніших предикторів:

• підвищення ризику тривожних симптомів;
• підвищення ризику депресивних проявів.

Самоефективність як захисний фактор

Натомість вищий рівень самоефективності асоціювався зі зниженням ризику психоемоційних порушень, що підкреслює важливість психологічної підтримки та навчання пацієнтів.

Клінічне значення

Отримані результати мають важливі наслідки для практики:

• психічне здоров’я повинно оцінюватися з моменту встановлення діагнозу ЗЗК;
• необхідно впроваджувати регулярний скринінг тривоги та депресії;
• лікування має бути мультидисциплінарним, із залученням психологів або психотерапевтів;
• контроль втоми є важливим компонентом ведення пацієнтів.

Автори дослідження наголошують:
 інтеграція психічного здоров’я в стандартний догляд за пацієнтами із ЗЗК є критично необхідною для покращення результатів лікування.

Перегляньте запис:

Обмеження дослідження

• рівень відповіді на HADS — 62,1%;
• використання самооцінкових шкал;
• відсутність даних про психічний стан до встановлення діагнозу;
• HADS не є інструментом встановлення клінічного діагнозу.

Пацієнти з нещодавно діагностованими ЗЗК мають суттєво підвищений ризик тривожних і депресивних розладів уже на ранніх етапах захворювання. Втома та низька самоефективність відіграють ключову роль у формуванні цих станів. Це підкреслює необхідність раннього скринінгу та інтегрованого підходу до лікування, який враховує як соматичні, так і психоемоційні аспекти хвороби.

ДЖЕРЕЛО: Medscape

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.