Психічні розлади як фактор ризику гострого коронарного синдрому: результати аналізу даних понад 22 мільйонів осіб

Ішемічна хвороба серця залишається однією з провідних причин смертності та втрати років життя з урахуванням інвалідності у світі. Традиційні підходи до профілактики серцево-судинних подій зосереджені на модифікації класичних факторів ризику, зокрема артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, дисліпідемії та метаболічного синдрому. Водночас дедалі більше уваги приділяється ролі психічного здоров’я як потенційного чинника серцево-судинного ризику.

Низка психічних розладів може перетинатися з соматичними факторами ризику, а також асоціюватися з прозапальними станами та посиленими фізіологічними реакціями на стрес. У цьому контексті особливий інтерес становить питання зв’язку клінічно діагностованих психічних розладів із ризиком розвитку гострого коронарного синдрому (ГКС), який включає гострий інфаркт міокарда та нестабільну стенокардію.

Дизайн і джерела даних

Дослідження «Психічні розлади як фактор ризику гострого коронарного синдрому», опубліковане в JAMA Psychiatry, є систематичним оглядом і метааналізом, виконаним дослідниками Медичного факультету Університету Калгарі.

Автори здійснили пошук у базах MEDLINE, Embase та PubMed з метою виявлення досліджень, у яких оцінювався зв’язок між психічними розладами, діагностованими до настання подій, та ризиком подальшого розвитку гострого коронарного синдрому. До аналізу включалися обсерваційні та рандомізовані дослідження, які використовували інцидентні події ГКС та повідомляли показники ефекту, зокрема коефіцієнти ризику, відношення шансів або скориговані розміри ефекту.

Обов’язковою умовою включення було визначення психічних розладів відповідно до критеріїв DSM або Міжнародної класифікації хвороб.

Характеристика вибірки

Із 3616 ідентифікованих на початковому етапі досліджень 25 повнотекстових статей відповідали критеріям включення. Загальна кількість учасників склала 22 048 504 особи з медіанним віком 48,0 року (IQR 34,5–56,1).

Серед них 9 028 607 (40,9%) були жінками та 13 019 897 (59,1%) — чоловіками. На момент початку спостереження у 2 853 773 учасників (12,9%) було діагностовано психічний розлад. Інцидентний гострий коронарний синдром був зафіксований у 317 780 осіб, що відповідало 1,4% вибірки.

Результати: сигнали ризику для різних психічних розладів

Аналіз продемонстрував наявність сигналів підвищеного ризику гострого коронарного синдрому для кількох психічних розладів, однак із різним рівнем достовірності доказів.

Тривожні розлади були асоційовані з підвищеним ризиком гострого інфаркту міокарда (коефіцієнт ризику 1,63), але достовірність цих даних оцінювалася як низька.

Депресивний розлад був пов’язаний із гострим коронарним синдромом із коефіцієнтом ризику 1,40, проте рівень достовірності доказів був дуже низьким.

Найвищі об’єднані коефіцієнти ризику спостерігалися для посттравматичного стресового розладу (ПТСР) та розладів сну. Розлади сну асоціювалися з гострим коронарним синдромом із коефіцієнтом ризику 1,60 при низькій достовірності доказів. ПТСР був пов’язаний із гострим інфарктом міокарда з коефіцієнтом ризику 2,73, а рівень достовірності оцінювався як помірний.

Автори зазначають, що порушення сну може бути одним із ключових механізмів, що сприяють розвитку ішемічної хвороби серця як при ПТСР, так і при інших психічних станах. Раніше поганий сон асоціювали з порушенням глікемічного контролю та підвищеним оксидативним стресом.

Біполярний розлад не досяг статистичної значущості щодо ризику гострого інфаркту міокарда, а достовірність доказів була дуже низькою. Тяжкі психічні захворювання загалом не продемонстрували суттєвого зв’язку з повторним інфарктом міокарда.

Розлади, пов’язані з уживанням психоактивних речовин, були асоційовані з підвищеним ризиком гострого інфаркту міокарда (OR 2,41), однак і в цьому випадку рівень достовірності доказів залишався дуже низьким.

Для психотичних розладів статистично значущого зв’язку з гострим інфарктом міокарда виявлено не було. При цьому надзвичайно широкий довірчий інтервал (від 0,01 до 178,30) та суперечливі значення p у різних частинах аналізу (0,06 та 0,95) свідчать радше про нестачу якісних даних, ніж про відсутність асоціації.

Клінічне значення та інтерпретація

Отримані результати вказують на потенційний зв’язок між низкою психічних розладів і ризиком гострого коронарного синдрому, однак у більшості випадків доказова база залишається обмеженою або нестабільною. Найпереконливіші дані отримано для посттравматичного стресового розладу, що може мати значення для стратифікації серцево-судинного ризику в цій групі пацієнтів.

Водночас автори підкреслюють, що психічні розлади можуть діяти як незалежні фактори ризику або посилювати вплив традиційних серцево-судинних чинників через запалення, порушення сну, нейроендокринні механізми та поведінкові фактори.

Висновки

Систематичний огляд і метааналіз за участю понад 22 мільйонів осіб свідчить про наявність сигналів підвищеного ризику гострого коронарного синдрому при деяких психічних розладах, насамперед при посттравматичному стресовому розладі та розладах сну. Водночас для більшості психічних діагнозів рівень достовірності доказів залишається низьким або дуже низьким.

Результати підкреслюють необхідність подальших якісних проспективних досліджень для уточнення причинно-наслідкових зв’язків і розробки інтегрованих підходів до профілактики серцево-судинних подій з урахуванням психічного здоров’я.

ДЖЕРЕЛО: medicalxpress

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.