Вивчаємо Проєкт Положення про систему безперервного професійного розвитку

Дата публікації: 03.12.2020

Автори: Міністерство охорони здоров'я України

Ключові слова: безперервний професійний розвиток, положення про систему БПР, Адміністратор системи, Положення про систему БПР, адміністратор системи


У Проєкті постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 р. № 302» (далі — Проєкт) визначено багато нової та корисної інформації:

• поняття заходів БПР, їхній перелік; 
• встановлюються вимоги до заходів безперервного професійного розвитку; 
• детальніше описані форми, у яких вони можуть проводитись (очного навчального заходу, електронного навчання та комбінованого навчання); 
• вимоги до провайдерів БПР; 
• умови включення та виключення з переліку провайдерів та заходів БПР. 

Вперше вводиться поняття «Адміністратор системи» (далі — Адміністратор), якого визначає МОЗ.

Адміністратор буде забезпечувати технічну підтримку системи, обробку та аналіз внесених відомостей, збереження та захист даних, що містяться у системі, забезпечення доступу до системи фахівців в сфері охорони здоров’я, провайдерів, органів державної влади в межах, визначених законодавством. Система ж, у свою чергу, забезпечує збереження інформації про провайдерів, заходи безперервного професійного розвитку, ведення особистого освітнього портфоліо фахівців у сфері охорони здоров’я.

Як показало опитування на платформі «Аксемедін», 44% лікарів-респондентів вважали: набрати 50 балів БПР протягом календарного року можливо, але потрібно докласти зусиль; 27% — цілком можливо; лише 13% опитуваних не бачили ніяких проблем зі здобуттям балів БПР; 12% —вважали це дуже складним.

Опитування проводилося минулого року. Можливо, враховуючи досвід сьогодення, думка лікарів змінилася. 

Також Проєктом передбачається посилення вимог до проведення заходів БПР, що, звичайно ж, дасть можливість лікарям отримувати дійсно якісні знання:

• Компоненти заходу, присвячені безпосередньому відпрацюванню практичних навичок або симуляційному відпрацюванню, передбачають не більше 4 – 6 учасників на одного викладача
• Тренінг передбачає до 20 учасників, але Наказом 446 не передбачено різниці у вартості балів БПР між звичайним тренінгом і симуляційним (15 балів за одноденний захід).
• Запис вебінару, що публікується після його завершення, не вважається очним навчальним заходом

Зокрема у Проєкті відзначено важливий момент: «За фахівцями у сфері охорони здоров’я на час проходження безперервного професійного розвитку з відривом від виробництва, зберігається середня заробітна плата у порядку, визначеному законодавством для працівників, яких направляють для підвищення кваліфікації».

Не менш корисним є те, що в Проєкті чітко названі заходи, які вважаються інформальною освітою:

майстер-клас – представлення і демонстрація певних методик, технологій діагностики та лікування з метою підвищення професійного рівня та обміну передовим досвідом учасників, розширення їх світогляду та залучення до новітніх галузей знань;
симуляційний тренінг чи тренінг з опанування практичними навичками – набуття кожним учасником заходу певної практичної компетентності (вміння застосовувати в індивідуальній лікарській практиці процедуру, маніпуляцію, техніку тощо) в умовах штучно створеного професійного середовища задля забезпечення максимальної безпеки пацієнтів і фахівців у сфері охорони здоров’я;
тренінг – опанування учасниками нових професійних знань та навичок як з окремих розділів спеціальності, так і з актуальних питань організації медичної допомоги за відповідними напрямками;
семінар (воркшоп) – набуття учасниками нових знань як з окремих розділів спеціальності, так і з актуальних питань організації медичної допомоги за відповідними напрямками з можливістю обговорити отриману інформацію під час навчання у малих групах. Зміст навчання присвячений висвітленню актуальних питань на теоретичному рівні і не зачіпає питань формування навичок;
фахова (тематична) школа – навчання з актуальних питань відповідної спеціальності, що поєднує у собі заняття у великих групах для проведення лекцій та занять у малих групах;
конгрес – форма організації наукової діяльності у вигляді очних зборів/наради з широким представництвом медичної та наукової спільноти, щонайменше національного рівня за участі міжнародних спікерів;
симпозіум – форма організації наукової діяльності у вигляді очних зборів/наради кадрів у сфері охорони здоров’я та наукових фахівців одного профілю з певного наукового питання, щонайменше національного рівня за участі міжнародних спікерів;
науково-практична конференція – форма організації наукової діяльності у вигляді очних зборів/наради медичних та наукових фахівців щонайменше регіонального рівня з метою представлення результатів дослідницької роботи, аналізу існуючих медичних практик, узагальнення й поширення кращого досвіду, створення теоретичних і методичних передумов для його впровадження;
з’їзд – форма організації наукової діяльності у вигляді очних зборів кадрів у сфері охорони здоров’я та наукових фахівців з метою вирішення питань конкретного напряму, в тому числі організаційних.

 

Запитання до матеріалу

Максимальна кількість балів, яку Ви можете отримати:

Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.

Реєстрація
Ці дані знадобляться для входу та скидання паролю
Пароль має містити від 6 символів (літери або цифри)
Матеріали з розділу
Оперативна інформація про поширення корона ...
Максим Степанов: Європа зацікавлена в наши ...
Боротьба з тютюнокурінням: міцні, електрон ...
МОЗ оприлюднило Проєкт Плану заходів
Як сімейний лікар може допомогти дбати про ...
Концепція розвитку електронної охорони здо ...
Оперативна інформація про поширення та про ...