Як розпізнати ознаки суїцидальної поведінки та надати підтримку

Chokniti-Studio  / Shutterstock.com
Самогубство є глобальною проблемою охорони здоров’я та становить причину кожної сотої смерті у світі. Водночас більшість випадків можна попередити за умови своєчасного виявлення ознак суїцидальної поведінки та надання належної допомоги.

Ознаки суїцидальної поведінки

Вербальні сигнали

  • висловлювання про бажання померти або вчинити самогубство;
  • фрази на кшталт «я в пастці», «виходу немає»;
  • часті розмови або нав’язливі думки про смерть.

Емоційні та психологічні стани

  • почуття внутрішньої порожнечі, безнадії чи втрати сенсу життя;
  • скарги на нестерпний емоційний або фізичний біль;
  • переконання, що людина є тягарем для інших.

Поведінкові ознаки

  • ізоляція від родини та друзів;
  • уникнення спілкування;
  • ризикована поведінка, що може загрожувати життю.

Дії, що свідчать про підготовку до завершення життя

  • роздавання особистих речей;
  • прощання з близькими;
  • впорядкування документів, банківських рахунків, різке завершення довгострокових проєктів, видалення акаунтів у соцмережах.

Наявність навіть одного з цих сигналів є вагомим приводом для серйозного ставлення до ситуації та надання підтримки.


Перегляньте запис:


Як допомогти людині в кризовому стані

1. Відверта та турботлива розмова

  • Проводьте бесіду у спокійному місці, де людина почуватиметься у безпеці.
  • Не бійтеся прямо запитати: «Ти думаєш про самогубство?» — це не підштовхує, а знижує ізоляцію та стигму.
  • Слухайте уважно, без осуду. Уникайте знецінювальних фраз («Все буде добре»).
  • Демонструйте підтримку: «Я поруч», «Ти не сам(а)», «Давай разом знайдемо допомогу».
  • Підкреслюйте, що ситуація може змінитися на краще завдяки фаховій допомозі, психотерапії та підтримці оточення.

2. Створення плану безпеки

План безпеки допомагає людині пережити кризовий момент і включає:

  • перелік «тривожних дзвіночків» (думки, почуття чи ситуації, що передують кризі);
  • дії для самодопомоги (музика, прогулянки, улюблені заняття);
  • список особистих причин жити;
  • контакти близьких осіб, готових вислухати;
  • контакти фахівців (психіатр, психолог, сімейний лікар, навчений за програмою ВООЗ mhGAP);
  • номери екстреної допомоги та кризових ліній.

3. Оцінка рівня ризику

Ставте уточнювальні запитання:

  • Намір: «Ти справді хочеш скоїти самогубство?»
  • План: «У тебе є план, як саме це зробити?»
  • Засоби: «Чи маєш доступ до засобів для виконання плану?»
  • Час: «Ти визначив(ла) конкретний час?»

Перегляньте записи:


4. Дії залежно від рівня ризику

  • Високий ризик: не залишати людину наодинці, викликати швидку (103 або 112), прибрати небезпечні предмети, звернутися на кризові лінії
  • Низький ризик: допомогти людині звернутися до психолога чи психіатра, підтримати при записі на прийом, супроводити за потреби.

5. Подальша підтримка

  • залишатися поруч, підтримувати соціальні контакти, запрошувати на прогулянки;
  • допомагати дотримуватися плану лікування;
  • пам’ятати про власне психічне здоров’я, щоб уникати вигорання.

Своєчасне розпізнавання ознак суїцидальної поведінки та правильна підтримка значно знижують ризик самогубства. Медичні працівники, родичі та суспільство мають бути поінформованими про алгоритми дій у кризових ситуаціях.


На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! FacebookTelegramViberInstagram.

Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.

Реєстрація
Ці дані знадобляться для входу та скидання паролю
Пароль має містити від 6 символів (літери або цифри)
Матеріали з розділу
Розподіл медичних засобів відбувається, у ...
Оперативна інформація про поширення та про ...
МОЗ та Світовий банк підписали угоду на 90 ...
Історії успіху: Вінницька психоневрологічн ...
Максим Степанов: Через інформаційну війну ...
Поширення коронавірусної інфекції COVID-19 ...
МОЗ інформує про ситуацію щодо коронавірус ...