Які інфекції стали стійкішими до антибіотиків?

Збудники інфекцій з часом можуть розвивати стійкість (резистентність) до ліків, що проти них застосовують. На додачу, бактерії можуть передавати цю набуту здатність представникам як свого, так і інших видів. Саме тому стійкість до протимікробних засобів (антибіотики, противірусні, протигрибкові та протипаразитарні) рік у рік ускладнює лікування інфекцій і подекуди робить його практично неможливим. Наводимо дані Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) про захворювання, які уже важко долати через стійкість збудників до ліків.

Найбільша стійкість є у збудників найпоширеніших на планеті інфекцій: туберкульозу, пневмонії, гонореї, інфекцій сечовивідних шляхів, деяких видів кишкової інфекції. Поширеність стійкості до кожного окремого антибіотику варіює від країни до країни, навіть від лікарні до лікарні, і, на жаль, швидко зростає.

Встигніть переглянути записи та отримати 20 балів БПР за дводенний майстер-клас «Humans & Antibiotics». День 2!

Приміром, від 8% до 93% випадків лікування сечовивідних шляхів від кишкової палички (головного збудника цих інфекцій) – неуспішні через стійкість бактерії до антибіотика вибору ципрофлоксацину. 

Пневмонія, що розвинулася в лікарні після перебування на апараті штучної вентиляції легенів, в більшості випадків зумовлена штамами бактерій-пневмококів із множинною стійкістю до антибіотиків. Це ті збудники, які роками виживали в лікарнях та сформували множинну стійкість до антибіотиків, що там застосовували. 

Золотистий стафілокок – звичайний мешканець людської шкіри – здатний спричиняти нариви, фурункули та запалення глибших шарів шкіри, а також системну інфекцію, запалення суглобів і пневмонію. Особливо вразливими до цих бактерій є люди з тимчасовою чи постійною імуносупресією, а також ті, хто має відкриті рани чи має встановлені медичні пристрої (як-от катетери). Стійкі до метициліну стафілококи вдвічі частіше спричиняють летальні випадки, аніж чутливі до антибіотиків штами. 

Збудник гонореї набуває дедалі більшої стійкості до антибіотиків з груп сульфонамідів, пеніцилінів, макролідів, фторхінолонів та цефалоспоринів. Такі резистентні штами поширюються світом із місць виникнення. Острівцями суперстійкості в прямому і переносному значенні є острів Ібіца та країни Південно-Східної Азії, де величезний потік туристів. Наразі єдиним поки дієвим в усіх випадках препаратом залишається цефтриаксон. Але в Україні суттєво поширилась резистентність до цього антибіотику, і у випадку появи стійкої гонореї її буде майже неможливо побороти. 

Понад 3% нових випадків туберкульозу і 18% випадків, які уже колись лікували, нині є стійкими до кількох антибіотиків. Зокрема, до двох основних протокольних препаратів: рифампіцину та ізоніазиду. Ефективність лікування туберкульозу із так званою множинною стійкістю – менша за 60%, і таке лікування потребує значно більшого часу і ресурсів. 

Поширення стійкості до антибіотиків – це величезна всесвітня проблема. Ми маємо спільними діями сповільнювати цей процес: не використовувати антибіотики без призначення лікаря, мити руки, шляхом вакцинації запобігати тим інфекціям, яким можна запобігти, та завжди обирати бар’єрну контрацепцію. 

ДЖЕРЕЛО