Вибір антибіотика для етіотропної терапії: модифікація призначення антибіотиків

Розповідає Ігнат Гаврилов, фармацевт відділу антимікробної резистентності та інфекційного контролю ЦГЗ. 

Залежно від ситуації, визначено точний збудник інфекції або ні, антибіотикотерапія буває:

• емпірична — коли збудник ще не визначено;
• етіотропна — коли збудник вже встановлений.

Але реальність така, що на даний час не існує достатньо ефективних методів етіологічної експрес-діагностики збудника. В реальних умовах початкова етіотропна антибіотикотерапія практично завжди є емпіричною. Тому вибір антибіотика для етіотропної терапії хворих здійснюється з урахуванням природної активності препаратів щодо основних збудників. Щоб впевнитись у правильності вибору необхідно: 

• регулярно переглядати ефективність антимікробного препарату кожні 48-72 години;
• проводити модифікацію за потреби.

Коли є результати мікробіологічного дослідження, то ми отримуємо беззаперечне підтвердження або спростування правильності вибору. Далі необхідно обов’язково переглянути чи відповідає призначений препарат виявленому збуднику та його профілю резистентності, адже саме тоді й починається та сама етіотропна терапія. 

На жаль, навіть коли ми знаємо винуватця бід пацієнта, це не дозволяє правильно обрати препарат для його лікування. Тому в кожній конкретній ситуації необхідно також враховувати розповсюдженість і характер вторинної резистентності збудників. Щоб напевне відправити мікроб у “нокаут”, нам потрібно отримати дані чутливості збудника до антибактеріальних препаратів в кожному окремому випадку. А до отримання результату бактеріологічного дослідження — враховувати дані локального моніторингу антибіотикорезистентності в закладі.

Та як би нам сильно не хотілось знищити підступну бацилу, обов’язково враховуємо співвідношення користь/шкода, враховуємо супутні захворювання, може й навіть спадковість. Пам’ятайте, мікроб — це єдине, що повинно страждати! 

ДЖЕРЕЛО