Ефективність і доцільність найпоширеніших нутрієнтів та біологічно активних добавок у дорослих

Біологічно активні добавки давно вийшли за межі аптек — сьогодні це повноцінна частина пацієнтської поведінки, часто без залучення лікаря. Пацієнти купують полівітамінні комплекси, омега-3, антиоксиданти, мінерали «для імунітету», «від втоми» або «на щось корисне», спираючись на рекламу чи поради інтернету. Це створює серйозний виклик для лікарів — орієнтуватися в потоці інформації, запитів і очікувань, залишаючись при цьому на позиціях доказової медицини.

Попри величезний асортимент добавок, кількість нутрієнтів із дійсно доведеною клінічною користю в загальній популяції дорослих дуже обмежена. Водночас існують чіткі показання для деяких вітамінів у певних клінічних ситуаціях. Саме тому важливо чітко розуміти, коли варто призначати добавки, в яких дозах, яким пацієнтам — і коли цього робити не слід.

Цільова група з профілактичних заходів США (United States Preventive Services Task Force, USPSTF) у 2022 році оприлюднила великий систематичний огляд щодо ефективності вітамінів і мінералів у профілактиці раку та серцево-судинних захворювань. У загальній популяції дорослих без специфічних дефіцитів або особливих станів не виявлено переконливих доказів користі від прийому мультивітамінів або окремих нутрієнтів (Джерело: USPSTF, 2022, JAMA, doi:10.1001/jama.2022.8970).

Вітамін D, мабуть, найчастіше призначуваний нутрієнт у клінічній практиці. Його синтез залежить від ультрафіолетового випромінювання, а дефіцит поширений серед літніх, осіб із темною шкірою, людей з ожирінням та тих, хто мало перебуває на сонці. Міжнародна остеопорозна фундація (International Osteoporosis Foundation, IOF) та Національний інститут охорони здоров’я і якості медичної допомоги Великої Британії (National Institute for Health and Care Excellence, NICE) рекомендують щоденний прийом 800–1000 МО вітаміну D у літніх осіб і пацієнтів із ризиком остеопорозу (Джерело: IOF, 2010; NICE PH56). Натомість рандомізоване контрольоване дослідження VITAL (NEJM, 2019) не підтвердило користі вітаміну D у зниженні ризику раку або серцево-судинних захворювань у загальній популяції без дефіциту (Джерело: Manson et al., NEJM 2019;380:33-44).

Вітамін B12 (ціанкобаламін) є критично важливим для функціонування нервової системи та кровотворення. Ризик його дефіциту підвищується після 50 років, у веганів, пацієнтів після баріатричних втручань і в осіб, які тривало приймають метформін. Національні інститути здоров’я США (National Institutes of Health, NIH) та Американська академія сімейних лікарів (American Academy of Family Physicians, AAFP) рекомендують профілактичне надходження вітаміну B12 у групах ризику із збагачених харчових продуктів або добавок (Джерело: NIH Fact Sheet on B12, AAFP Clinical Review, 2017). Пероральне введення у дозі 1000–2000 мкг/день є ефективним навіть при легкому дефіциті (Джерело: Langan RC et al., Am Fam Physician. 2017;96(6):384-389). USPSTF не підтримує його рутинне призначення у загальній популяції (Джерело: USPSTF, JAMA, 2022).

Щодо омега-3 поліненасичених жирних кислот, то на початку 2000-х років вони активно вивчались у контексті серцево-судинного захисту. Проте великі рандомізовані дослідження ASCEND (2018) та VITAL (2019) показали, що доза 1 г/день ейкозапентаєнової та докозагексаєнової кислот не впливає на частоту інфарктів чи інсультів у загальній популяції (Джерело: Bowman L. et al., NEJM 2018; Manson JE et al., NEJM 2019). Винятком є дослідження REDUCE-IT, де високодозова терапія (4 г очищеного ейкозапентаєнового етеру) у пацієнтів з гіпертригліцеридемією зменшила ризик серцевих подій (Джерело: Bhatt DL et al., NEJM 2019). Проте така доза прирівнюється до фармакотерапії, а не до харчової добавки. Європейське товариство кардіологів (European Society of Cardiology, ESC) у гайдлайнах 2021 року не рекомендує омега-3 жирні кислоти для первинної профілактики ССЗ у загальній популяції (Джерело: Visseren FLJ et al., Eur Heart J. 2021;42(34):3227–3337).

Магній часто призначають при скаргах на судоми, втомлюваність, дратівливість. Проте систематичні огляди свідчать, що ефективність при судомах у здорових людей не доведена. Кокранівський огляд (Cochrane Review, 2012) не виявив переваг магнію над плацебо у профілактиці нічних судом у дорослих (Джерело: Garrison SR et al., Cochrane Database Syst Rev. 2012;8:CD009402). Призначення доцільне лише при доведеному дефіциті — наприклад, на тлі діареї, прийому діуретиків або мальабсорбції.

Найменш обґрунтованим залишається застосування антиоксидантів — вітаміну C, вітаміну E та бета-каротину. Високоякісні дослідження не підтвердили їх користі у профілактиці онкопатології чи серцево-судинних захворювань. Навпаки, дослідження ATBC (Alpha-Tocopherol Beta-Carotene Cancer Prevention Trial) та CARET (Beta-Carotene and Retinol Efficacy Trial) показали зростання частоти раку легень у курців, які отримували бета-каротин (Джерело: Albanes D et al., JNCI, 1996). USPSTF виступає проти призначення вітаміну E та бета-каротину в загальній популяції для профілактики хронічних захворювань (оцінка “D”) (Джерело: USPSTF, 2022).

Фолієва кислота (вітамін B9) — єдиний вітамін, профілактичне застосування якого у здорової популяції має найвищий рівень доказовості. Щоденний прийом 400–800 мкг фолатів за щонайменше один місяць до зачаття та в першому триместрі достовірно знижує ризик дефектів нервової трубки у плода (Джерело: USPSTF Recommendation, JAMA 2017;317(2):183–189). Цю рекомендацію також підтримують Всесвітня організація охорони здоров’я (World Health Organization, WHO) та Центри з контролю та профілактики захворювань США (CDC).

Окремо слід згадати про пробіотики. Є обмежені докази їх користі у профілактиці антибіотик-асоційованої діареї, лікуванні інфекцій, спричинених Clostridioides difficile, та при синдромі подразненого кишківника. Водночас рутинне застосування пробіотиків у здорових дорослих не має доведеної користі. У пацієнтів з імуносупресією можливі серйозні ускладнення, включно з пробіотик-індукованою бактеремією або фунгемією (Джерело: Cochrane Review, 2020; Goldenberg JZ et al.).

У загальній популяції дорослих без специфічних клінічних станів або виявлених дефіцитів доцільність призначення нутрієнтів значною мірою обмежена. Винятки становлять фолієва кислота для жінок репродуктивного віку, вітамін D для літніх або пацієнтів з остеопорозом, вітамін B12 у групах ризику, та високодозові омега-3 при гіпертригліцеридемії — як частина лікування, а не профілактики. Для решти нутрієнтів рішення про призначення повинне базуватись на даних анамнезу, лабораторних показниках і клінічних настановах високого рівня доказовості.

КЛЮЧОВІ ДЖЕРЕЛА: U.S. Preventive Services Task Force (USPSTF), 2022, NEJM, NICE guideline PH56, EFSA Scientific Opinions on Nutrient Intake, Pubmed

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.