Переосмислення функціональної диспепсії та гастропарезу: нові докази кидають виклик традиційній класифікації

Функціональна диспепсія (ФД) та гастропарез (ГП) традиційно розглядаються як два окремі шлунково-кишкові розлади з різними підходами до діагностики та лікування. Однак нещодавні дослідження, опубліковані в eGastroenterology, свідчать, що ці два стани можуть бути проявами єдиного патологічного процесу, що має серйозні наслідки для клінічної практики.

Функціональна диспепсія характеризується болем, дискомфортом у верхній частині живота, швидким насиченням, здуттям, відрижкою та відчуттям переповненості після їжі, при цьому відсутні видимі органічні зміни у шлунково-кишковому тракті. Вона поширена у 10–30% дорослого населення світу. Гастропарез проявляється порушенням моторики шлунка з його уповільненим спорожненням, нудотою, блюванням, особливо неперетравленою їжею, втратою ваги, болем або дискомфортом у верхній частині живота, гастроезофагеальним рефлюксом та порушенням апетиту.

Науковці з Цзилінського університету в Китаї провели детальний аналіз патофізіологічних механізмів і виявили, що ФД і ГП мають численні спільні патогенетичні фактори: вісцеральну гіперчутливість, порушення акомодації шлунка, хронічне слабке запалення слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, зміни кишкової мікробіоти, а також потенційні аутоімунні реакції. Особливу увагу дослідники приділили втраті інтерстиціальних клітин Кахаля, що відповідають за координацію моторної функції шлунка, як спільному елементу патології цих захворювань.

Такі відкриття свідчать, що існуюча дихотомія між ФД і ГП може бути надто спрощеною. Автори дослідження пропонують переосмислити сучасні підходи до діагностики, які нині базуються переважно на симптомах і тестах спорожнення шлунка, і звернути увагу на спільні патофізіологічні механізми для створення більш комплексної діагностичної та терапевтичної стратегії.

З огляду на це, перспективними для пацієнтів з двома станами можуть бути нейромодулятори, прокінетики, дієтичні рекомендації, а також нові методи, що спрямовані на регуляцію кишкової мікробіоти та лікування запальних змін у дванадцятипалій кишці.

Впровадження цих нових підходів може змінити майбутні клінічні рекомендації, зробити лікування ефективнішим та покращити якість життя пацієнтів з цими поширеними, але складними для діагностики станами.

ДЖЕРЕЛО: Нealth-ua

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.