Новий антибіотик лікує супербактерії без стійкості бактерій

Дослідження, розроблене дослідницькою групою вчених Каліфорнійського університету в Санта-Барбарі, було опубліковано в журналі eBioMedicine. Механізм дії нового потенційного антибактеріального засобу полягає в тому, що він одночасно порушує функції багатьох бактерій, що може пояснити, як він знищив кожен протестований патоген і чому низький рівень стійкості бактерій спостерігався навіть після тривалого впливу препарату.

Відкриття було випадковим. Армія США мала нагальну потребу заряджати мобільні телефони під час польових дій — це було необхідно для виживання солдатів. Оскільки бактерії є мініатюрними електростанціями, група дослідників розробила сполуки для використання енергії бактерій як «мікробної» батареї. Пізніше виникла ідея повторно використовувати ці сполуки як потенційні антибіотики.

Коли нас попросили визначити, чи можуть ці хімічні сполуки служити антибіотиками, ми подумали, що вони будуть дуже токсичними для людських клітин, подібно до відбілювача», — сказав Скотт Махан, провідний дослідник проєкту. «Більшість з них були токсичними, але один — ні, і він міг вбити всі бактеріальні мікроорганізми, які ми протестували.

Що робить препарат унікальним, так це неспроможність бактерій стати стійкими до нього. Стійкість бактерій зазвичай є основною перешкодою для розробки антибіотиків, оскільки вона обмежує потенційну цінність препарату на ринку.

Антибіотик має унікальний механізм дії. На відміну від більшості препаратів (наприклад, пеніциліну), які націлені на певну функцію мікроба, новий препарат націлений на багато функцій одночасно.

Передбачається, що препарат впливає на бактеріальну мембрану, що, своєю чергою, порушує численні бактеріальні функції. Це може пояснити антибактеріальну дію широкого спектра та низький рівень стійкості бактерій.

Дослідники наголошують на необхідності провести додаткові дослідження безпеки та ефективності препарату, щоб повністю зрозуміти клінічні переваги та ризики, перш ніж препарат можна буде використовувати в клінічній практиці.

ДЖЕРЕЛО: sciencedaily.com