Як дешевий препарат із 100-річною історією може покращити життя людей з діабетом 1 типу
Дата публікації: 05.12.2025
Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи «Аксемедін»
Ключові слова: аутоімунні захворювання, метформін, інсулінорезистентність, мікробіом, клінічні дослідження, глікемічний контроль, діабет 1 типу, потреба в інсуліні
Нові дані рандомізованого клінічного дослідження під керівництвом Інституту медичних досліджень Гарвана пропонують несподіваний, але потенційно революційний підхід до терапії діабету 1 типу. Дослідники продемонстрували, що метформін — старий, доступний і недорогий препарат, який традиційно застосовують при діабеті 2 типу, може суттєво зменшити потребу в інсуліні у пацієнтів із діабетом 1 типу.
Результати опубліковано в Nature Communications та відкривають новий напрямок для оптимізації лікування одного з найскладніших хронічних захворювань.
Діабет 1 типу — аутоімунний стан, при якому руйнуються β-клітини підшлункової залози, і пацієнти повністю залежать від інсулінотерапії. Контроль глікемії при цьому захворюванні є надзвичайно складним:
- людина з діабетом 1 типу ухвалює близько 180 додаткових рішень на день, пов'язаних з інсуліном;
- тривале застосування інсуліну може спричиняти інсулінорезистентність, що ускладнює лікування;
- інсулінорезистентність збільшує ризик серцево-судинних подій — однієї з головних причин смертності при діабеті 1 типу.
Попри те, що метформін часто використовували поза показаннями при діабеті 1 типу для зниження інсулінорезистентності, доказів його користі було недостатньо. Дослідження INTIMET стало першим рандомізованим дослідженням, яке детально вивчило його ефекти.
Методологія: що зробили дослідники
У дослідженні взяли участь 40 дорослих із тривалим перебігом діабету 1 типу.
Учасників випадковим чином розподілили на дві групи:
- групу метформіну;
- групу плацебо.
Тривалість терапії — 6 місяців.
Для оцінки змін інсулінорезистентності застосували "золотий стандарт" — клемп-метод, що дозволяє оцінити чутливість до інсуліну у різних тканинах.
Несподіваний результат: метформін не покращує інсулінорезистентність
Команда Гарвана виявила, що:
- метформін не впливає на інсулінорезистентність у пацієнтів з діабетом 1 типу;
- він не змінює рівень глюкози в крові.
Це суперечить логіці його застосування при діабеті 2 типу та ставить під сумнів механізм дії препарату у різних групах пацієнтів.
Попри відсутність впливу на інсулінорезистентність, метформін знизив загальну добову дозу інсуліну приблизно на 12%.
Це значиме клінічне досягнення, адже:
- менше інсуліну = менше ризику гіпоглікемій, коливань глікемії та набору ваги;
- зниження інсулінового навантаження зменшує психологічний тиск на пацієнтів;
- навіть невелике зменшення дози інсуліну може позитивно вплинути на довгострокові ризики.
Механізм, за допомогою якого метформін знижує потребу в інсуліні, залишається невідомим. Оскільки він не впливає на інсулінорезистентність, дослідники припускають інший шлях — вплив на кишечник та мікробіом.
Є все більше доказів того, що метформін модифікує кишкову флору, змінює всмоктування глюкози та впливає на гормональні сигнали кишково-панкреатичної осі. Команда INTIMET нині вивчає, як саме препарат змінює мікробіом у пацієнтів із діабетом 1 типу.
Що це означає для клінічної практики?
Результати дослідження можуть мати суттєві наслідки для лікування:
Потенційне включення метформіну до терапії діабету 1 типу
Для пацієнтів із високою потребою в інсуліні або труднощами контролю глікемії метформін може стати додатковим інструментом, що зменшує навантаження.
Перегляд ролі інсулінорезистентності
Оскільки зниження інсуліну не пов'язане з чутливістю до інсуліну, можливо, існують механізми, які раніше недооцінювалися.
Можливість розробки нових терапевтичних стратегій
Вивчення кишкового мікробіому відкриває двері для інноваційних підходів у лікуванні діабету 1 типу.
Дослідження INTIMET стало важливим кроком у розумінні того, як комбінація інсулінотерапії та недорогих пероральних препаратів може покращувати якість життя пацієнтів із діабетом 1 типу.
Попри те, що метформін не зменшує інсулінорезистентність, він знижує потребу в інсуліні, що є надзвичайно цінним для пацієнтів та клініцистів.
Подальші дослідження зосередяться на мікробіомі та визначенні механізму дії, який може відкрити шлях до нових інноваційних методів лікування.
ДЖЕРЕЛО: medicalxpress
На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.
Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.
Реєстрація
Вхід
Матеріали з розділу
Особливості формування вторинної аритмоген ...
Гострий простий цистит у дорослих і підліт ...
Один донор органів може врятувати до 8 жит ...
Лікування амніотичної перетяжки у новонаро ...
Вітаємо спеціалістів з реабілітації
Фетоскопічна внутрішньоутробна оклюзія тра ...

