Поглиблена вірусологічна та імунологічна характеристика лікування ВІЛ-1 після трансплантації алогенних гемопоетичних стовбурових клітин CCR5Δ32/Δ32

53-річний чоловік, у якого у 2008 році діагностували ВІЛ, одужав після трансплантації алогенних гемопоетичних стовбурових клітин.

«Дюссельдорфський пацієнт» є третім підтвердженим випадком одужання від ВІЛ за допомогою трансплантації стовбурових клітин. Пацієнту з Дюссельдорфа у 2011 році поставили діагноз «лейкемія», і у 2013 році він отримав трансплантацію стовбурових клітин для лікування лейкемії. Важливо, що лікарі вирішили використати стовбурові клітини з CCR5∆32/∆32, за якої донором клітин виступила жінка з двома копіями мутації ∆32 в гені, що кодує корецептор ВІЛ CCR5: такі клітини стійкі до зараження вірусом імунодефіциту. Це гарантує, що після трансплантації нові клітини будуть нормально функціонувати в організмі зараженого ВІЛ реципієнта.

Після курсу хімієтерапії та кількох інфузій донорських лімфоцитів пацієнт продовжив вживати антиретровірусні препарати, проте в клітинах його крові не було слідів вірусу. У листопаді 2018 року антиретровірусну терапію призупинили за згодою пацієнта. Через 4 роки лікарі не виявили зростання концентрації вірусу імунодефіциту в організмі пацієнта.

Незважаючи на успіх цього методу, він навряд чи стане широко розповсюдженим методом лікування — через високий ризик лікування.

ДЖЕРЕЛО: https://www.nature.com