Покращення імунотерапії раку потребує радикального перегляду CAR

Клітинна CAR-Т терапія – це новітня і революційна зброя проти раку. 

Працює вона таким чином: Т-клітини виділяються з крові пацієнта для генетичної модифікації, а потім вводяться назад для знищення ракових клітин. Дослідники з Medical University of Vienna з’ясували, чому CAR-Т клітини не руйнують ті пухлинні клітини, які експресують пухлинні антигени в невеликій кількості. Їх дослідження, що було опубліковане в журналі "Nature Immunology" говорить про те, що CAR-Т клітини не можуть ініціювати адекватну внутрішньоклітинну передачу сигналів при низькій кількості антигену, навіть за умови його ефективного зв’язування.

CAR-Т клітини – це Т-клітини, які беруться у хворих на рак та генетично модифікуються для експресії так званого химерного рецептору антигену (CAR). Такі CAR зв’язуються з пухлинними антигенами, що знаходяться на клітинах пухлин, перетворюючи модифіковану Т-клітину на пухлинного кілера. Станом на сьогодні, CAR-Т терапія є досить ефективним варіантом лікування для приблизно однієї п’ятої пацієнтів в Австрії, що страждають на такі захворювання, як дифузна крупноклітинна лімфома або гострий лімфобластний лейкоз. Більше того, цей метод має перспективи стати більш універсальною зброєю для боротьби з раком.

В CAR-Т терапії, яка вже ліцензована для лікування В-клітинної лімфоми, специфічний білок (СD19) на поверхні клітини розпізнається «озброєною» CAR-Т клітиною. Якщо CAR-Т клітини взаємодіють з великою кількістю молекул СD19, то вони швидко викликають руйнування клітин пухлини. Цей тип розпізнавання пухлини лежить в основі клітинної терапії CAR-Т та відкриває новий варіант лікування для пацієнтів з онкологією, особливо при застосування разом з вже існуючими стандартними методами лікування (наприклад, імунохіміотерапією). Також примітним є те, що цей метод лікування ефективний при лімфомах, які зазвичай резистентні до стандартних методів лікування. Це подовжує виживаність та, найчастіше, призводить до повного вилікування.

Венугопаль Гудіпаті та Йоганнес Хуппа з Institute of Hygiene and Applied Immunology of the Medical University of Vienna виявили за допомогою ультрачутливої одномолекулярної мікроскопії (яка дозволяє детально аналізувати окремі молекули), що цей спосіб розпізнавання не працює для тих ракових клітин, в яких знижена щільність цільового антигену. Це означає, що рецидиви пухлин можуть виникати майже у 50% пацієнтів. Будучи провідними авторами дослідження, яке вони провели спільно з колегами з University Hospital Würzburg та University of Natural Resources and Applied Life Sciences in Vienna, доктор Гудіпаті та професор Хуппа виявили, що CAR-Т клітинам потрібно принаймні 1000 антигенів для адекватної та вбивчої відповіді раковим клітинам.

Природні Т-клітини, що виявляють та борються з зараженими вірусом клітинами за допомогою свого Т-клітинного рецептора потребують наявності лише 1-5 вірусних антигенів. "Результати нашого дослідження говорять про те, що майбутні конструкції CAR повинні базуватися на архітектурі Т-клітинного рецептора, якщо ми прагнемо до вкрай необхідних поліпшень чутливості до клітинних антигенів CAR-T та ефективного лікування новоутворень", — пояснює доктор Гудіпаті.

Професор Хуппа додає, що "якщо все буде успішно, ми дуже сподіваємось, що зможемо отримати доступ до високочутливих та високоефективних CAR-Т клітин". Іншим бажаним результатом може бути те, що майбутні CAR-Т клітини зможуть використовуватися для великої кількості інших онкологічних захворювань з низькою або гетерогенною експресією пухлинного антигену. Наразі такі новоутворення не підлягають CAR-Т терапії. Результати досліджень були нещодавно опубліковані в відомому журналі "Nature Immunology".