Консенсусні рекомендації Австралазійського товариства діабету під час вагітності (ADIPS) 2025 року щодо скринінгу, діагностики та класифікації гестаційного діабету

Глобальне зростання поширеності ожиріння та цукрового діабету призвело до значного збільшення випадків гестаційного цукрового діабету (ГЦД) та інших форм гіперглікемії під час вагітності. Ці стани асоціюються з підвищеним ризиком короткострокових та довгострокових ускладнень як для матері, так і для дитини. Представлені консенсусні рекомендації Австралазійського товариства діабету під час вагітності (ADIPS) 2025 року оновлюють підходи до скринінгу, діагностики та класифікації гіперглікемії під час вагітності, ґрунтуючись на останніх наукових даних та консультаціях із зацікавленими сторонами.

Основні рекомендації

Діагностика явного діабету під час вагітності

Явний діабет під час вагітності (явний ДІП) діагностується на будь-якому терміні вагітності за наявності одного або кількох із таких критеріїв:

• Рівень глюкози в плазмі крові натщесерце (ГПН) становить ≥7,0 ммоль/л.
• Рівень глюкози в плазмі крові через дві години (2гПГ) становить ≥11,1 ммоль/л після проведення двогодинного орального тесту на толерантність до глюкози у вагітних (ПОГТТ) з 75 г глюкози.
• Рівень глікованого гемоглобіну (HbA1c) становить ≥6,5% (≥48 ммоль/моль).

Діагностика гестаційного цукрового діабету

Незалежно від терміну вагітності, гестаційний цукровий діабет діагностується за одним або кількома з наступних критеріїв під час двогодинного ПОГТТ з 75 г глюкози:

• Рівень глюкози в плазмі крові натщесерце становить ≥5,3–6,9 ммоль/л.
• Рівень глюкози в плазмі крові через одну годину (1гПГ) становить ≥10,6 ммоль/л.
• Рівень 2гПГ становить ≥9,0–11,0 ммоль/л.

Ранній скринінг у першому триместрі

Жінкам з факторами ризику гіперглікемії під час вагітності рекомендовано вимірювання рівня HbA1c у першому триместрі. У разі виявлення HbA1c≥6,5% (≥48 ммоль/моль), слід діагностувати та лікувати явний ДІП.

Подальше тестування

Жінкам з ГЦД в анамнезі або з рівнем HbA1c≥6,0–6,4% (≥42–47 ммоль/моль) на ранніх термінах вагітності, у яких діабет не був встановлений, рекомендовано пройти двогодинний ПОГТТ з 75 г глюкози.

Універсальний скринінг

Усім жінкам (за винятком тих, у кого діабет вже був виявлений під час поточної вагітності) рекомендовано проведення двогодинного ПОГТТ з 75 г глюкози на 24–28 тижні вагітності.

Зміни в управлінні внаслідок цих консенсусних рекомендацій

Ці оновлені рекомендації підвищують діагностичні пороги глюкози для гестаційного цукрового діабету та уточнюють алгоритми раннього скринінгу вагітних жінок із факторами ризику гіперглікемії.

ГЦД, що визначається як гіперглікемія, вперше виявлена під час вагітності, є одним з найпоширеніших ускладнень вагітності, хоча й менш поширений, ніж явний діабет. Гіперглікемія під час вагітності, включаючи ГЦД, явний ДІП та вже існуючий діабет (виявлений до вагітності), значно підвищує ризик несприятливих акушерських та неонатальних наслідків. До них належать прееклампсія, макросомія плода та необхідність акушерських втручань для матері, а також гіпоглікемія, респіраторний дистрес-синдром та жовтяниця у новонароджених. Крім того, жінки, які мали ГЦД, мають підвищений довгостроковий ризик розвитку цукрового діабету 2 типу, захворювань нирок та серцево-судинних патологій. Внутрішньоутробний вплив гіперглікемії також асоціюється з довгостроковими кардіометаболічними ризиками для дитини, зокрема з розвитком діабету та ожиріння.

ADIPS традиційно розробляло та публікувало клінічні рекомендації щодо діабету під час вагітності в Австралії. Останнє оновлення рекомендацій щодо тестування та діагностики ГЦД відбулося у 2014 році, значною мірою ґрунтуючись на рекомендаціях Міжнародної асоціації дослідницьких груп з діабету та вагітності (IADPSG) 2010 року та Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) 2013 року. Ці рекомендації були сформовані після масштабного міжнародного дослідження гіперглікемії та несприятливих наслідків вагітності (HAPO) та рандомізованих контрольованих досліджень, що продемонстрували користь лікування ГЦД, діагностованого з 24 тижнів вагітності. Дослідження HAPO виявило сталий позитивний зв'язок між підвищеними концентраціями глюкози у матері після одноетапного двогодинного ПОГТТ з 75 г глюкози на 24–32 тижні вагітності та перинатальними ускладненнями, причому цей зв'язок спостерігався при нижчих порогах глюкози, ніж ті, що використовувалися в попередніх діагностичних критеріях ГЦД. На основі цих висновків було розглянуто кілька діагностичних порогів глюкози для ГЦД, що відповідали різним порогам ризику первинних ускладнень у когорті HAPO (відношення шансів [ВШ] 1,5, 1,75 або 2,0 порівняно з ризиком при середньому рівні глюкози для загальної когорти). IADPSG дійшла згоди щодо прийняття діагностичних порогів глюкози, які відповідали ВШ HAPO 1,75 (ГПН 5,1–6,9 ммоль/л; 1гПГ ≥10,0 ммоль/л та/або 2гПГ 8,5–11,0 ммоль/л). Важливо відзначити, що деякі юрисдикції прийняли вищі діагностичні пороги глюкози (ВШ HAPO 2,0; ГПН 5,3–6,0 ммоль/л; 1гПГ ≥10,6 ммоль/л; та/або 2гПГ 9,0–11,0 ммоль/л).

Рекомендуємо переглянути:

У 2014 році ADIPS рекомендувало діагностувати ГЦД у будь-який час вагітності на основі одноетапних порогів глюкози за шкалою HAPO ВШ 1,75 за допомогою ПОГТТ, а також проводити тестування на ранніх термінах вагітності у осіб з факторами ризику гіперглікемії під час вагітності, в ідеалі за допомогою ПОГТТ або тесту на HbA1c. Метою цих консенсусних рекомендацій ADIPS 2025 року є оновлення підходу до скринінгу, діагностики та класифікації гіперглікемії під час вагітності.

Методологія

Процес оновлення рекомендацій Радою ADIPS ґрунтувався на всебічному аналізі наявних наукових доказів та широких консультаціях із зацікавленими сторонами. Незважаючи на значний обсяг нещодавніх досліджень у сфері скринінгу та діагностики ГЦД, на сьогоднішній день не існує єдиного, однозначно обґрунтованого підходу. Між різними медичними практиками, як на місцевому, так і на міжнародному рівнях, існують суттєві розбіжності. Враховуючи континуум ризику між рівнями глікемії та несприятливими наслідками вагітності, завжди існуватимуть аргументи на користь або проти певних діагностичних порогів. З огляду на це, ми застосували консенсусний підхід до оновлення цих доказових рекомендацій. Для розробки цих рекомендацій ADIPS були використані, з відповідного дозволу, огляди доказів, підготовлені для рекомендацій Шотландської міжвузівської мережі рекомендацій (SIGN) 2024 року щодо діабету під час вагітності та проекту національних клінічних рекомендацій Нової Зеландії щодо гестаційного цукрового діабету.

Процес консультацій включав саміт IADPSG з питань діагностики ГЦД на ранніх термінах вагітності у листопаді 2022 року, семінар для членів ADIPS у серпні 2023 року, присвячений скринінгу та діагностиці раннього ГЦД, а також конференцію, організовану ADIPS у травні 2024 року, з метою оновлення підходів до скринінгу та діагностики ГЦД на ранніх термінах вагітності та на 24–28 тижні вагітності. Серед учасників були багатопрофільні члени ADIPS з усієї Австралії та Аотеароа, Нової Зеландії, а також представники ключових зацікавлених сторін, що представляють різноманітні організації медичних працівників, науковців, політиків та споживачів із власним досвідом.

Після цього, цей рукопис був підготовлений багатопрофільною Радою ADIPS (складеною з членів, які працюють на добровільних засадах) та розповсюджений серед ключових зацікавлених сторін та членів ADIPS для отримання зворотного зв'язку. Було отримано шістдесят письмових відгуків від професійних товариств та коледжів, представників споживачів, служб та мереж охорони здоров'я, окремих клініцистів та інших зацікавлених сторін з усієї Австралії та Аотеароа, Нової Зеландії. Всі ці відгуки були ретельно розглянуті Радою ADIPS, яка адаптувала та завершила розробку Консенсусних рекомендацій під час серії спеціалізованих нарад. Цей рукопис був представлений відповідно до Документа з точної звітності консенсусу (ACCORD). Рекомендації були оцінені на відповідність контрольному списку Міжнародної мережі рекомендацій щодо зміни визначення захворювання.Потенційні конфлікти інтересів були виявлені та врегульовані протягом усього процесу розробки рекомендацій. Усі автори заповнили стандартизовану форму декларації інтересів на початку 2024 року, яка містила детальну інформацію щодо потенційних фінансових, організаційних, інтелектуальних чи інших інтересів (стислий виклад для публічного розкриття представлений у заяві про конкуруючі інтереси для цього рукопису). Делегатів конференції у травні 2024 року також попросили заповнити таку ж детальну форму, і в день конференції вони мали заповнити односторінкову форму декларації, яку необхідно було розмістити на їхньому столі. Потенційні конфлікти інтересів регулярно та відкрито обговорювалися на засіданнях авторської групи. Жоден з авторів не має прямого матеріального інтересу, а меншість отримала непов'язану фінансову підтримку від промисловості, що було відкрито задекларовано. Кілька авторів є академічними експертами в цій галузі та мають відповідні інтелектуальні інтереси. Такі інтереси були відкрито розкриті, і, за необхідності, член авторської групи без відповідного інтересу модерував обговорення.

Перегляньте записи:

Нещодавні високоякісні рандомізовані дослідження

У рандомізованому контрольованому дослідженні під керівництвом Австралії «Лікування гестаційного цукрового діабету за умов бронювання» (TOBOGM) було вивчено діагностику та лікування раннього ГЦД у 802 жінок з факторами ризику гіперглікемії під час вагітності. Негайне лікування ГЦД (діагностованого до 20 тижнів вагітності за критеріями ВООЗ 2013 року за допомогою 75 г двогодинного ПТТГ) незначно знизило ризик перинатального складеного результату. Не було виявлено відмінностей в інших первинних результатах, пов'язаних з вагітністю, або нежирової маси тіла новонароджених. Попередньо визначені аналізи підгруп показали ефект від негайного лікування у жінок з високими діагностичними порогами ПТТГ для високого глікемічного діапазону (HAPO ВШ 2.0), але не у жінок, у яких діагностовано низькі пороги глікемічного діапазону, рекомендовані наразі (HAPO ВШ 1.75). На 24–28 тижні вагітності у групі відкладеного лікування ГЦД був діагностований та пролікований у 78% жінок з вищим глікемічним діапазоном порівняно з 51% у нижчому діапазоні. Решта 33% жінок мали дискордантні результати ПТТГ, тобто негативний ПТТГ на 24–28 тижні вагітності, незважаючи на позитивний ПТТГ на ранніх термінах вагітності (22% у вищому діапазоні та 49% у нижньому діапазоні). У попередньо визначеному підгруповому аналізі користь спостерігалася у жінок, які мали ПТТГ та отримували лікування до 14 тижнів вагітності (скориговане відношення шансів [aOR], 0,75; 95% довірчий інтервал [ДІ], 0,57–0,98), але не у жінок, які мали ПТТГ на або після 14 тижнів вагітності (aOR, 0,84; 95% ДІ, 0,64–1,09). Раннє лікування ГЦД було економічно ефективним серед жінок з високим ризиком у вищому діапазоні глікемічного індексу, якщо діагноз був поставлений до 14 тижнів вагітності.

У рандомізованому контрольованому дослідженні Новозеландського дослідження порогів виявлення гестаційного цукрового діабету (GEMS) оцінювалося використання нижчих (IADPSG/ВООЗ, 2013) або вищих (існуючий рівень глюкози в крові натщесерце у Новій Зеландії ≥5,5 ммоль/л та/або 2гПГ ≥9,0 ммоль/л) глікемічних порогів для двогодинного ПТТГ з масою 75 г у терміні 24–32 тижнів вагітності у 4061 жінки. У загальній популяції критерії IADPSG більш ніж удвічі збільшили поширеність ГЦД порівняно з рекомендаціями Нової Зеландії (15,3% проти 6,1%), без різниці в первинному результаті — великому для гестаційного віку потомстві. У попередньо визначеному вторинному аналізі порівнювалися результати між жінками, які отримували лікування, та жінками, які отримували лікування, у яких результати ПТТГ знаходилися між нижчими та вищими глікемічними критеріями. У цій підгрупі лікування ГЦД було пов'язане зі зниженням ризику народження дітей з великою для гестаційного віку вагою (скоригований відносний ризик [aRR], 0,49; 95% ДІ, 0,29–0,83) та прееклампсії (aRR, 0,08; 95% ДІ, 0,002–0,60). Однак лікування при цих нижчих глікемічних порогах також було пов'язане з більшим використанням медичних послуг та підвищеним ризиком народження дітей з малою для гестаційного віку вагою, а також з меншою м'язовою масою та підвищеним ризиком передчасних пологів, порівняно з жінками, які не отримували лікування. Шестимісячне спостереження за немовлятами не виявило відмінностей у жировій масі між лікованими та нелікованими немовлятами.Інші відповідні дослідження не показали користі від раннього тестування та лікування ГЦД, зокрема серед жінок з ожирінням у Сполучених Штатах та в Ірані. У цих дослідженнях вивчалися результати серед усіх жінок, які проходили скринінг. Статус ГЦД, а отже, і лікування, відрізнялися між групами дослідження лише для невеликої частини жінок.

Докази нерандомізованого дослідження щодо глюкози натщесерце як діагностичного або скринінгового тесту на гестаційний цукровий діабет

Два квазіекспериментальні дослідження реальних даних в Австралії вивчали двоетапний скринінг ГЦД з використанням початкового рівня глюкози натщесерце (ГПН). Лише жінкам з ГПН 4,7–5,0 ммоль/л рекомендували проведення ПОГТТ. ГПН <4,7 ммоль/л на 24–28 тижні вагітності була пов'язана з низьким абсолютним ризиком гіперглікемії при ускладненнях, пов'язаних з вагітністю, включаючи народження великих для гестаційного віку дітей, респіраторний дистрес та госпіталізацію новонароджених з вищою гостротою. Повторний аналіз даних HAPO показав, що жінки з ГПН <4,7 ммоль/л мали подібні перинатальні результати до жінок без ГЦД, незалежно від значень після навантаження.

Подальший аналіз, проведений HAPO, показав, що жінки з рівнем глюкози натщесерце ≤4,4 ммоль/л, але які відповідають критеріям глюкози через одну або дві години для ГЦД, порівняно з жінками з рівнем глюкози натщесерце >4,4 ммоль/л, які не відповідають жодним пороговим значенням глюкози за шкалою IADPSG для ГЦД, мали дітей з подібними неонатальними результатами, порушенням толерантності до глюкози в дитинстві та ожирінням. Однак у жінок у першій групі спостерігалися вищі показники діабету 2 типу протягом десяти-чотирнадцяти років спостереження (aOR, 3,51; 95% ДІ, 1,41–8,75).

Також рекомендуємо розділ Протоколи,
що містить адаптовані для системи охорони здоров’я України
клінічні настанови та протоколи, що слугують доказовою основою для ефективного лікування.

Досвід пацієнток та стигматизація

Досвід пацієнток є ключовим фактором для досягнення балансу між клінічними результатами та економічною ефективністю. Діагноз ГЦД може суттєво вплинути на психологічне благополуччя жінок. Для деяких жінок діагноз стає каталізатором позитивних поведінкових змін та покращення якості життя. Проте для інших досвід як інтерналізованої стигми (почуття провини, сорому, страху та тривоги), так і екстерналізованої стигми (навішування ярликів, дискримінація, деперсоналізація та осуд), у поєднанні з тягарем догляду, що може включати фінансові труднощі, посилений нагляд та дієтичні обмеження, може призвести до зниження якості життя та негативного досвіду вагітності, який може зберігатися і після пологів.

Рекомендації

Оновлені рекомендації щодо скринінгу та діагностики гіперглікемії під час вагітності викладено далі. Як основний принцип, ADIPS підкреслює важливість орієнтованої на жінку, культурно безпечної та цілісної медичної допомоги, в якій жінки активно залучаються до процесу прийняття рішень. Для успішної імплементації цих рекомендацій, необхідно забезпечити доступність доказових, культурно та лінгвістично адаптованих матеріалів, які пояснюють обґрунтування тестування на гестаційний цукровий діабет (ГЦД), для всіх жінок та їхніх сімей.

Діагностична класифікація та критерії

Гіперглікемію, яка вперше виявляється на будь-якому терміні вагітності, слід класифікувати як явний діабет під час вагітності (ДІП) або гестаційний цукровий діабет. Ранній гестаційний цукровий діабет відноситься до ГЦД, виявленого до 20 тижнів вагітності.

Критерії явного діабету під час вагітності

Явний ДІП діагностується на будь-якому терміні вагітності за наявності одного або кількох із таких критеріїв:

• Рівень глюкози в плазмі крові натщесерце (ГПН) ≥7,0 ммоль/л або глюкози в плазмі крові через дві години (2гПГ) ≥11,1 ммоль/л після двогодинного перорального тесту на толерантність до глюкози (ПТТГ) з 75 г глюкози.
• Глікований гемоглобін (HbA1c) ≥6,5% (≥48 ммоль/моль).
• Випадковий рівень глюкози в плазмі ≥11,1 ммоль/л за наявності клінічних ознак або симптомів, що вказують на гіперглікемію.

Жінок з явним ДІП слід лікувати аналогічно тим, хто вже мав діабет до вагітності. При постановці діагнозу важливо враховувати етіологію діабету, включаючи можливість аутоімунного діабету. Не у всіх жінок з явним ДІП діабет буде персистувати після пологів, але ризик розвитку цукрового діабету 2 типу в майбутньому є високим.

Критерії гестаційного цукрового діабету

Діагноз ГЦД при будь-якій вагітності встановлюється на основі будь-якого з наступних значень, отриманих під час двогодинного ПТТГ з 75 г глюкози:

• ГПН ≥5,3–6,9 ммоль/л.
• Глюкоза в плазмі крові через одну годину (1гПГ) ≥10,6 ммоль/л.
• 2гПГ ≥9,0–11,0 ммоль/л.

Рекомендації щодо раннього тестування на гіперглікемію під час вагітності для жінок з факторами ризику

ADIPS рекомендує жінкам з факторами ризику гіперглікемії під час вагітності, які ще не проходили скринінг на рівень HbA1c протягом останніх 12 місяців, вимірювати рівень HbA1c під час першого пренатального візиту (зазвичай у закладі первинної медичної допомоги). Метою є виявлення жінок з явним ДІП. Медичні установи в регіонах з високою фоновою поширеністю цукрового діабету 2 типу серед населення можуть розглянути універсальний скринінг на HbA1c після оцінки логістичних та фінансових наслідків. HbA1c≥6,5% (≥48 ммоль/моль) є діагностичним показником діабету поза вагітністю і під час вагітності, ймовірно, свідчить про раніше недіагностований діабет. Тим не менш, класифікація як явного ДІП є доцільною до проведення підтверджувального оцінювання рівня глюкози після пологів.

Таблиця 1. Фактори ризику гестаційного цукрового діабету

Жінкам, які мали гестаційний цукровий діабет (ГЦД) у попередніх вагітностях, а також тим, у кого рівень глікованого гемоглобіну (HbA1c) становить ≥6,0–6,4% (≥42–47 ммоль/моль), рекомендовано проходити скринінг на ранніх термінах вагітності.

Жінкам, які мали гестаційний цукровий діабет (ГЦД) у попередніх вагітностях, а також тим, у кого рівень глікованого гемоглобіну (HbA1c) становить ≥6,0–6,4% (≥42–47 ммоль/моль), рекомендовано проходити скринінг на ранніх термінах вагітності.

Раннє тестування на гестаційний цукровий діабет у жінок з факторами ризику

Жінкам з ГЦД в анамнезі або рівнем HbA1c на ранніх термінах вагітності ≥6,0–6,4% (≥42–47 ммоль/моль), але без діагностованого діабету, слід рекомендувати пройти двогодинний ПТТГ з 75 г глюкози до 20 тижнів вагітності, в ідеалі між десятим і 14 тижнями вагітності, але з урахуванням таких факторів, як нудота. ПТТГ не слід проводити раніше десяти тижнів вагітності через погану переносимість та обмежені докази користі.

Ключовими факторами ризику гіперглікемії під час вагітності є наявність ГЦД в анамнезі та рівень HbA1c≥6,0–6,4% (≥42–47 ммоль/моль). Жінки з HbA1c≥6,0–6,4% (≥42–47 ммоль/моль) на ранніх термінах вагітності можуть мати вже існуючу проміжну гіперглікемію та мають високий ризик розвитку цукрового діабету 2 типу в майбутньому. Обсерваційні дослідження показують, що проміжна гіперглікемія (HbA1c≥6,0–6,4% [≥42–47 ммоль/моль]) пов'язана з підвищеним ризиком ускладнень вагітності. Ці порогові значення узгоджуються з прийнятим австралійським визначенням переддіабету поза вагітністю.

Окрім жінок з ГЦД в анамнезі або рівнем HbA1c≥6,0–6,4% (≥42–47 ммоль/моль), лікарі можуть запропонувати скринінг на ГЦД (за допомогою двогодинного ПТТГ з 75 г) на ранніх термінах вагітності жінкам з іншими факторами ризику на основі індивідуальної оцінки ризику, уподобань жінки після обґрунтованого обговорення або місцевої політики.

Універсальне тестування на гіперглікемію під час вагітності на 24–28 тижні вагітності

Усім жінкам (без діабету, виявленого під час поточної вагітності) слід рекомендувати пройти двогодинний ПТТГ з 75 г на 24–28 тижні вагітності (тобто універсальне тестування).

Рекомендовані підходи, коли пероральний тест на толерантність до глюкози не проводиться

Деякі жінки не переносять ПТТГ (наприклад, жінки, які перенесли баріатричну хірургію) та/або вирішують не проводити ПТТГ. Якщо ПТТГ не проводиться, ми пропонуємо жінкам пройти вимірювання рівня глюкози натщесерце (ГПН). Однак жінок слід проінформувати, що виявлення та лікування ГЦД, що визначається підвищеною концентрацією глюкози після глюкозного навантаження, підтверджується високоякісними доказами, і що ГЦД не можна виключити без ПТТГ.

Жінки з рівнем ГПН ≥5,3 ммоль/л на ранніх термінах вагітності або у терміні 24–28 тижнів повинні бути діагностовані та ліковані як такі, що мають ГЦД. На ранніх термінах вагітності жінки з ГПН <5,3 ммоль/л можуть чекати на подальше скринінгове обстеження на 24–28 тижні вагітності. Існують обмежені докази щодо альтернатив ПТТГ на ранніх термінах вагітності. На 24–28 тижні вагітності жінкам з ГПН 4,7–5,2 ммоль/л слід рекомендувати пройти подальше тестування за допомогою ПТТГ, якщо це добре переноситься. Деякі клініцисти можуть запропонувати період капілярного самостійного моніторингу глюкози в крові або безперервного моніторингу глюкози. В Австралії державні субсидії на приладдя для моніторингу глюкози обмежені людьми з діагнозом діабет. Наразі немає встановлених доказів, які б керували тривалістю моніторингу, порогами глюкози або показниками, необхідними для діагностики ГЦД за допомогою самостійного моніторингу глюкози в крові або безперервного моніторингу глюкози. Ми очікуємо, що нові докази вплинуть на належне використання безперервного моніторингу глюкози в цьому контексті.

На пізніх термінах вагітності визначення HbA1c не рекомендується для скринінгу ГЦД через низьку чутливість, що виникає внаслідок фізіологічного зниження HbA1c до другого триместру, що призводить до недооцінки HbA1c. Жінкам з раннім рівнем HbA1c≥6,0–6,4% (≥42–47 ммоль/моль), які не пройшли ПТТГ, слід запропонувати можливість розпочати моніторинг глюкози та навчання щодо дієти (відповідно до діагнозу раннього ГЦД). Хоча HbA1c на цих порогових рівнях є високоспецифічним для ГЦД, діагностованого за допомогою ПТТГ, позитивна прогностична цінність обмежена в багатьох популяціях.

Інші міркування

Вплив на надання медичної допомоги при гестаційному цукровому діабеті

Хоча виявлення ГЦД дозволяє запровадити відповідне лікування для зниження ризику несприятливих наслідків вагітності, діагноз ГЦД також може бути пов'язаний з несприятливими наслідками для деяких жінок, часто пов'язаними зі способом надання медичної допомоги. Навіть якщо лікування гіперглікемії під час вагітності виходить за рамки цього керівництва, рекомендується, щоб місцева політика застосовувала цілісний, індивідуалізований підхід до стратифікації ризику при розгляді питання включення або виключення жінок з спектру моделей догляду за вагітними. Розробку шляхів безпечної деескалації моніторингу та лікування ГЦД слід розглядати, коли рівень глюкози в крові за допомогою самоконтролю стабільно нормальний.

Точність і доступність тестів

Клініцисти повинні знати про обмеження вимірювання рівня глюкози в плазмі. Фактори, що передують аналізу (вибір пробірки для забору крові, затримка транспортування, затримка відділення плазми від клітин), можуть призвести до значної недостатньої діагностики ГЦД через гліколіз in vitro перед обробкою зразка. Необхідні стандартизовані підходи до обробки зразків перед аналізом, і готується консенсусне австралійське керівництво. Рекомендований підхід до скринінгу та діагностики ГЦД спирається на один ПТТГ, який має обмежену відтворюваність. Цей підхід базується на наявних даних досліджень, відомих зв'язках між усіма вимірюваннями глюкози за допомогою ПТТГ та несприятливими наслідками, та проблемах, пов'язаних з двоетапним процесом глюкозної провокації, таких як обмежена чутливість початкового скринінгового тесту та ризик пропущеного або затримки діагностичного тестування.

Доступність та прийнятність тестування є важливими міркуваннями. Включення скринінгу HbA1c на ранніх термінах вагітності допоможе забезпечити жінкам з явним ДІП та найвищим ризиком несприятливих наслідків належний догляд. Дані, отримані в Аотеароа, Нова Зеландія, свідчать про те, що рутинне вимірювання HbA1c зменшує розбіжності у скринінгу. Значні перешкоди для скринінгу ПТТГ були зареєстровані у віддалених громадах корінних народів Австралії, де покращення результатів вагітності, пов'язаних з діабетом, є визначеним пріоритетом. Незважаючи на більшу доаналітичну стабільність HbA1c порівняно з глюкозою, клініцисти повинні знати про фактори, які можуть змінити надійність HbA1c як маркера глікемії (наприклад, підвищений або знижений обмін еритроцитів) або перешкоджати деяким аналізам. За таких обставин раннє ПТТГ слід розглядати для жінок з факторами ризику.

Докази попередніх нижчих порогів глюкози для діагностики гестаційного цукрового діабету

Дихотомізація континууму ризику між рівнем глюкози у матері та несприятливими наслідками вагітності для діагностики ГЦД має притаманні обмеження. Аналіз підгрупи TOBOGM підтримує вищі глікемічні пороги для діагностики ГЦД на ранніх термінах вагітності, і наявність узгоджених критеріїв протягом усієї вагітності була ключовим пріоритетом для зацікавлених сторін. Однак підвищення діагностичних порогів ПТТГ на 24–28 тижні вагітності означає, що жінки (та їхнє потомство) з ризиком несприятливих перинатальних та довгострокових кардіометаболічних наслідків, раніше діагностовані за порогами HAPO ВШ 1.75, більше не будуть ідентифіковані як такі, що мають ГЦД. Стратегії скринінгу та профілактики діабету можуть бути розглянуті для цих жінок у майбутньому після вагітності, особливо тих, хто відповідає критеріям проміжної гіперглікемії поза вагітністю (2гПГ ≥7,8 ммоль/л або HbA1c≥6,0% [≥42 ммоль/моль]). Дослідження GEMS показало, що жінки, у яких діагностовано ГЦД за нижчими порогами ПТТГ, мали певні переваги для здоров'я матері та дитини порівняно з жінками з таким самим легким ступенем гіперглікемії, у яких не було діагностовано (або не лікувалося) ГЦД. Нещодавно рекомендовані вищі пороги все одно дозволять виявити більше жінок з ГЦД, ніж попередні новозеландські критерії, що використовувалися в контрольній групі GEMS, завдяки нижчому пороговому значенню ГПН та додаванню порогу глюкози ПТТГ через одну годину. У випадках, коли є занепокоєння, перехід від використання колишніх нижчих діагностичних критеріїв ГЦД ADIPS 2014 року може вимагати розробки місцевих стратегій впровадження.

Майбутні напрямки досліджень

Залишаються можливості для покращення виявлення та діагностики гіперглікемії під час вагітності. Необхідні додаткові дослідження з довгостроковим спостереженням, щоб підтвердити переваги лікування раннього ГЦД та визначити найбільш відповідні діагностичні пороги для ГЦД.

Ці нові рекомендації щодо скринінгу та діагностики повинні бути оцінені в дослідженнях до та після впровадження, що охоплюють різні групи населення та умови. Подальші дослідження повинні розглянути спрощення методів скринінгу, включаючи вивчення корисності 75 г одномодового ПТТГ (тобто лише натщесерце та одна година глюкози) для діагностики ГЦД, оцінку нижчих порогів HbA1c на ранніх термінах вагітності, які можуть мінімізувати потребу в підтверджувальному ПТТГ, та переоцінку необхідності універсального тестування ПТТГ на 24–28 тижні вагітності.

Необхідні подальші дослідження для визначення більш прийнятного та відтворюваного тесту, ніж двогодинний ПТТГ з 75 г. Прецизійна медицина та безперервний моніторинг глюкози мають потенційну роль у майбутньому у стратифікації ризику та ранньому прогнозуванні ГЦД. Зрештою, майбутні дослідження повинні враховувати цілісну оцінку метаболічного здоров'я, що виходить за рамки глікемії, та забезпечити доступність стратегій ведення пацієнтів, заснованих на доказах, для всіх жінок з підвищеним ризиком несприятливих наслідків під час та після вагітності.

ДЖЕРЕЛО: MJA

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.