Розуміння серцево-судинних ризиків у пацієнтів з ендометріозом

Стрептокок групи А, відомий також як Streptococcus pyogenes, є бактерією, яка може спричиняти широкий спектр захворювань у дітей – від незначних інфекцій до серйозних загрозливих станів. Хоча під час пандемії COVID-19 захворюваність на стрептококові інфекції знизилася, після послаблення карантинних заходів випадки стрептококових інфекцій знову почали зростати. Незважаючи на високу ефективність β-лактамних антибіотиків проти стрептококових інфекцій, гострою залишається необхідність розробки вакцини проти цього збудника. Перешкодами для створення вакцини є велика варіативність штамів, відсутність відповідних тваринних моделей, ризики автоімунних ускладнень та обмеженість доступу до вакцини в країнах з низьким рівнем доходу. Розробка нових вакцин знаходиться на різних стадіях, даючи надію на ефективну профілактику у найближчому майбутньому.

Streptococcus pyogenes, також відомий як стрептокок групи А, є грампозитивною бактерією, що викликає широкий спектр захворювань у дітей, від поверхневих інфекцій шкіри та горла до серйозних інвазивних захворювань. Поширення інфекції зросло після COVID-19, особливо у дітей віком від 5 до 15 років, які є основною групою ризику. Цей патоген може колонізувати шкіру та горло, викликаючи як безсимптомні стани, так і серйозні захворювання, включаючи ревматичну хворобу серця та гострий постстрептококовий гломерулонефрит.

Клінічні прояви

Неінвазивні інфекції

• Фарингіт: Симптоми включають біль у горлі, лихоманку, головний біль, а також біль у животі у молодших дітей. Для діагностики використовують клінічні оцінки, такі як шкала Centor, та лабораторні методи.
• Скарлатина: Вона характеризується червоним висипом, що нагадує текстуру наждачного паперу, лихоманкою та іншими симптомами. Найчастіше трапляється у дітей віком від 5 до 15 років.

Шкірні інфекції

• Імпетиго: Часто вражає шкіру обличчя та кінцівок у дітей 2-5 років і проявляється гнійними виділеннями та медово-жовтими кірками.
• Целюліт і бешиха: Целюліт викликає запалення дерми та підшкірних тканин, в той час, як бешиха має поверхневе запалення шкіри, найчастіше в ділянці обличчя.

Ускладнення

• Ревматична лихоманка: Ця хвороба виникає при недостатньо лікуваному фарингіті, викликаному стрептококом групи А, і може призвести до ревматичної хвороби серця, що потребує постійного медичного контролю.
• Постстрептококовий гломерулонефрит: Виникає як реакція імунної системи на стрептококову інфекцію, зазвичай проявляється гематурією, протеїнурією, набряками та підвищеним артеріальним тиском.

Діагностика стрептококових інфекцій групи А

Діагностика, інфекцій викликаних стрептококом групи А, включає клінічну оцінку, лабораторні тести та іноді візуалізаційні методи. Основні методи включають:

• Швидкий тест на антиген: Його використовують для швидкого виявлення стрептококової інфекції горла, але негативний результат може вимагати подальшого посіву з зіву.
• Культуральний посів із горла: Залишається «золотим стандартом» для діагностики.
• Титри антитіл: Застосовуються для діагностики постстрептококових ускладнень, таких як ревматична лихоманка та гломерулонефрит.

Лікування

Більшість стрептококових інфекцій піддаються лікуванню антибіотиками, що особливо важливо для профілактики ускладнень, таких як ревматична лихоманка. Проте в багатьох країнах відсутність або неправильне застосування антибіотиків, а також несвоєчасне звернення за медичною допомогою, підвищують ризик розвитку серйозних наслідків. Лікування стрептококової інфекції залишається предметом дискусій. Основні підходи включають:

• Антибіотикотерапія: β-лактамні антибіотики, такі як пеніцилін, є першою лінією терапії.
• Протизапальна терапія: Рекомендується для пацієнтів із ревматичною лихоманкою для запобігання ускладненням  серцево-судинної системи.
• Симптоматична терапія: Застосовується для зняття болю та зменшення запальних процесів.

Для дітей з алергією на пеніцилін призначають інші антибіотики, такі як кліндаміцин чи макроліди.

Профілактика та перспективи вакцинації

Незважаючи на доступність ефективних антибіотиків, досі існує нагальна потреба у вакцині проти стрептокока групи А. На цю мить вакцини проти стрептокока групи А немає, хоча кілька кандидатів на вакцину знаходяться на різних етапах розробки. Основними проблемами на шляху її створення є велике різноманіття штамів збудника, ризик розвитку аутоімунних ускладнень та труднощі з тестуванням вакцин на тваринах. Однак, активні дослідження в цьому напрямку дають надію на появу ефективної вакцини у найближчому майбутньому. Щоб зменшити ризик зараження, рекомендується дотримуватися заходів гігієни.

Висновок

Стрептококові інфекції групи А залишаються важливим питанням у педіатрії. Своєчасна діагностика та правильне лікування допомагають запобігти серйозним ускладненньям, проте вакцинація могла б стати ключем до зменшення поширеності цього захворювання у майбутньому.

ДЖЕРЕЛО: Pathogens

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.