Консервативне лікування переломів дистального відділу променевої кістки в літніх пацієнтів не поступається хірургічному

Переломи дистального відділу променевої кістки належать до найпоширеніших переломів верхньої кінцівки у людей старшого віку. Вибір між закритою репозицією з гіпсовою іммобілізацією та хірургічною фіксацією залишається предметом дискусії, оскільки перевага операції за довгостроковими функціональними результатами доведена не для всіх пацієнтів.

У проспективному дослідженні оцінили 88 пацієнтів віком понад 60 років із переломами дистального відділу променевої кістки. Середній вік становив 67,7 року, а 72,7% учасників були жінками. Половина пацієнтів отримувала консервативне лікування — закриту репозицію та гіпсову іммобілізацію, інша половина — хірургічну фіксацію.

Основні результати

Через 12 місяців функціональні результати оцінювали за шкалами DASH та PRWE, які відображають функцію верхньої кінцівки, біль і обмеження в повсякденній діяльності.

Консервативне лікування відповідало заздалегідь визначеним критеріям не меншої ефективності порівняно з операцією за обома показниками:

• різниця за DASH становила -2,2 бала;
• різниця за PRWE -3,0 бала.

Довірчі інтервали не перевищували встановлених меж клінічно значущої різниці, а додаткові статистичні аналізи підтвердили стійкість результатів.

Мінімальний рівень функціональних обмежень за шкалою DASH через рік мали 93% пацієнтів після консервативного лікування та 86% після операції. Статистично значущої різниці між групами не виявили. Частота ускладнень також була однаковою — 13,6% у кожній групі. Водночас консервативне лікування було пов’язане з коротшим перебуванням у стаціонарі: у середньому 1,2 дня проти 2,1 дня після оперативного втручання.

Практичне значення

Результати свідчать, що у частини пацієнтів старшого віку з переломами дистального відділу променевої кістки закрита репозиція та іммобілізація можуть забезпечувати функціональні результати, порівнянні з хірургічним лікуванням через 12 місяців. Це особливо важливо для пацієнтів, у яких операція пов’язана з підвищеним ризиком через вік, супутні захворювання або анестезіологічні фактори.

Водночас дослідження не доводить, що від оперативного лікування можна відмовитися в усіх випадках. Вибір тактики залежить від типу та стабільності перелому, ступеня зміщення, функціональних потреб пацієнта, якості кісткової тканини та загального стану здоров’я.

Важливим обмеженням є те, що дослідження було спостережним, а не рандомізованим, тому вибір методу лікування міг частково залежати від характеристик конкретного пацієнта. Крім того, дослідження проводили в одному центрі та включили лише 88 учасників.

Таким чином, у пацієнтів старшого віку консервативне лікування переломів дистального відділу променевої кістки не поступалося хірургічному за функціональними результатами через рік, мало подібну частоту ускладнень і було пов’язане з коротшою госпіталізацією. Отримані дані підтримують індивідуальний підхід до вибору між операцією та консервативним лікуванням.

Вже відкрито продаж квитків на
International Trauma Ortho Forum 2027 (ITOF 2027).
Вартість скоро зросте!

ДЖЕРЕЛО: link.springer

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.