Цинга: діагноз, актуальний і сьогодні

«Петехіальний висип часто спонукає до подальшого дослідження гематологічних, дерматологічних причин або причин васкуліту. Однак, якщо вищевказані дослідження дають негативний результат і біопсія шкіри не виявила причину, існує діагноз епохи Відродження, який часто не помічають, але його легко дослідити та лікувати», – написали Ендрю Дермаван, доктор медичних наук, і його колеги з лікарні сера Чарльза Ґаірднера в Nedlands, Австралія, у BMJ Case Reports. Діагноз, який вони підкреслюють, — це цинга, хвороба, яка зникла із загального медичного занепокоєння, але знову з’являється, частково через зростання баріатричної хірургії.

Діагностика цинги у 2020-х роках

У своїй статті Дермаван та його колеги описують випадок 50-річного чоловіка з двостороннім петехіальним висипом на нижніх кінцівках без будь-якої травми в анамнезі. Пацієнт, у якого не було інфекційних симптомів, також мав макрогематурію, мікроцитарну анемію, легку нейтропенію та лімфопенію. Тести на аутоімунні та гематологічні захворювання були негативними, як і комп’ютерна томографія черевної порожнини та ніг, що виключає абдомінальний крововилив та васкуліт. Крім того, біопсія шкіри не виявила причинних знахідок.

Перегляньте запис:

Лікарі відзначили, що пацієнт переніс рукавну резекцію шлунка, що спонукало їх поцікавитися його дієтою. Вони виявили, що через фінансові труднощі його дієта в основному складалася з обробленої їжі з невеликою кількістю фруктів і овочів або без них, і він припинив прийом добавок, рекомендованих його гастроентерологом. Подальші тести виявили дефіцит вітаміну D і серйозний дефіцит вітаміну С. Після підтвердження діагнозу цинга лікарі лікували пацієнта 1000 мг аскорбінової кислоти щодня разом із холекальциферолом, фолієвою кислотою та полівітамінним комплексом, що призвело до повного зникнення його симптомів.

Фактори ризику тоді і зараз

Цинга може проявлятися рядом симптомів, включаючи петехії, перифолікулярні крововиливи, екхімоз, гінгівіт, набряк, анемію, уповільнене загоєння ран, нездужання, слабкість, набряк суглобів, артралгію, анорексію, нейропатію та вазомоторну нестабільність. Це може спричинити крововиливи зі слизової оболонки та шлунка, а якщо його не лікувати, це може призвести до смертельної кровотечі.

Історично відома як «хвороба моряків», цинга вражала чоловіків під час тривалих подорожей, які не мали доступу до свіжих фруктів і овочів і тому не отримували достатньо вітаміну С. У 1747 році Джеймс Лінд, британський лікар Королівського флоту, продемонстрував, що споживання апельсинів і лимонів може боротися з цингою.

Сучасні фактори ризику цинги включають недоїдання, шлунково-кишкові розлади (наприклад, хронічні запальні захворювання кишечника), вживання алкоголю та тютюну, розлади харчової поведінки, психіатричні захворювання, діаліз та використання ліків, які зменшують всмоктування аскорбінової кислоти (таких як кортикостероїди та протон інгібітори насоса).

Цинга залишається більш поширеною серед осіб із несприятливими соціально-економічними умовами. Автори дослідження наголошують на тому, що зростання вартості життя — особливо в Австралії, але це стосується й інших країн — змінює харчові звички, що призводить до високого споживання недорогих і поганих харчових продуктів.

Бідність завжди була фактором ризику цинги, але сьогодні може бути додаткова причина: баріатрична хірургія. Пацієнти, які проходять ці процедури, піддаються ризику дефіциту жиророзчинних вітамінів A, D, E та K, а якщо їхня дієта неадекватна, у них також може виникнути дефіцит вітаміну C. Усвідомлення цього може сприяти своєчасній діагностиці цинги у цих пацієнтів.

ДЖЕРЕЛО: Medscape

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.