Дисфункція щитоподібної залози та її зв’язок із дисліпідемією та дисглікемією у дорослих

Порушення функції щитоподібної залози, особливо гіпотиреоз, може бути пов’язане з дисліпідемією. Велике дослідження лабораторних даних пацієнтів первинної ланки показало, що частота порушень ліпідного обміну зростала зі збільшенням вираженості гіпотиреозу.

Дослідники проаналізували лабораторні дані понад 1,4 млн дорослих, яким упродовж 2019–2025 років визначали рівень тиреотропного гормону (ТТГ). Повну оцінку функції щитоподібної залози вдалося провести у 1 316 090 осіб.

Залежно від рівнів ТТГ і вільного тироксину пацієнтів розподіляли на групи:

• еутиреоз;
• субклінічний гіпотиреоз;
• маніфестний гіпотиреоз;
• субклінічний гіпертиреоз;
• маніфестний гіпертиреоз.

Також оцінювали показники ліпідного та вуглеводного обміну.

Наскільки поширеними були порушення функції щитоподібної залози

Порушення функції щитоподібної залози виявили у 11,1% пацієнтів.

Найчастіше діагностували:

• субклінічний гіпотиреоз — 7,97%;
• субклінічний гіпертиреоз — 1,85%;
• маніфестний гіпотиреоз — 0,78%;
• маніфестний гіпертиреоз — 0,49%.

Порушення функції щитоподібної залози частіше виявляли у жінок і пацієнтів старшого віку. Зокрема, їхня поширеність становила 13,2% серед жінок проти 7,8% серед чоловіків.

Гіпотиреоз і дисліпідемія

Частота дисліпідемії послідовно збільшувалася зі зниженням функції щитоподібної залози.

Дисліпідемію виявляли у:

• 72,8% пацієнтів з нормальною функцією щитоподібної залози;
• 77,2% пацієнтів із субклінічним гіпотиреозом;
• 84,8% пацієнтів із маніфестним гіпотиреозом.

Найвищі рівні загального холестерину, холестерину ліпопротеїнів низької щільності та тригліцеридів також спостерігали у пацієнтів із маніфестним гіпотиреозом. Після врахування віку та статі гіпотиреоз залишався пов’язаним із приблизно 29% вищими шансами дисліпідеміїпорівняно з нормальною функцією щитоподібної залози.

Для маніфестного гіпотиреозу цей зв’язок був вираженішим: скориговані шанси дисліпідемії були приблизно у 1,82 раза вищими.

Хоча зв’язок між рівнем ТТГ та окремими показниками ліпідного профілю був статистично значущим, його сила була дуже низькою. Це означає, що сам по собі рівень ТТГ не може пояснити значну частину змін холестерину або тригліцеридів.

Тому оцінювати серцево-судинний ризик лише за функцією щитоподібної залози недоцільно — необхідно враховувати й інші фактори.

Чи пов’язана функція щитоподібної залози з рівнем глюкози

Гіпотиреоз також був пов’язаний із порушеннями вуглеводного обміну, проте цей зв’язок виявився значно слабшим, ніж зв’язок із дисліпідемією. Після врахування віку та статі гіпотиреоз асоціювався лише приблизно з 6% вищими шансами дисглікемії. Вік при цьому мав набагато сильніший зв’язок із порушеннями вуглеводного обміну.

Результати дослідження свідчать, що в дорослих із гіпотиреозом доцільно звертати увагу не лише на показники функції щитоподібної залози, а й на ліпідний профіль. Водночас виявлений зв’язок був помірним і не доводить, що саме гіпотиреоз безпосередньо спричиняє дисліпідемію.

Так само результати цього дослідження не дають підстав стверджувати, що лікування субклінічного гіпотиреозу обов’язково покращує ліпідний профіль або знижує серцево-судинний ризик.

Обмеження дослідження

Дослідження мало поперечний дизайн, тому встановити причинно-наслідковий зв’язок неможливо.

Крім того:

• функцію щитоподібної залози визначали за одноразовим лабораторним дослідженням;
• не враховували індекс маси тіла;
• не було повної інформації про супутні захворювання та медикаментозну терапію;
• не враховували особливості харчування та йодного статусу;
• досліджували людей, яким уже було призначено визначення функції щитоподібної залози, тому результати не можна безпосередньо переносити на все доросле населення.

Отже, дослідження демонструє асоціацію, але не доводить причинного впливу порушень функції щитоподібної залози на ліпідний або вуглеводний обмін.

ДЖЕРЕЛО: Pubme

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.