Депресія: чи настав час питати пацієнта не лише про сон і тривогу, а й про ультраоброблені продукти?

Харчування дедалі частіше розглядають як один із чинників, пов’язаних із психічним здоров’ям. У невеликому рандомізованому перехресному дослідженні зменшення споживання ультраоброблених продуктів супроводжувалося нижчими показниками депресії та тривоги порівняно зі звичним раціоном. Але це лише пілотне дослідження за участю 20 людей: його головною метою було перевірити, чи реально провести таке харчове втручання, а не довести, що зміна раціону лікує депресію.

Дослідження опубліковане 23 вересня 2026 року в журналі JAMA Psychiatry. Автори вирішили перейти від спостережних асоціацій до прямого втручання: попросити пацієнтів із депресією суттєво скоротити ультраоброблені продукти та оцінити, чи це можливо, прийнятно для пацієнтів і чи супроводжується змінами психічного стану.

Не «дієта від депресії», а пілотне дослідження

До роботи включили 20 дорослих віком від 18 до 80 років із первинним діагнозом депресії, показником щонайменше 5 балів за опитувальником депресивних симптомів, високим споживанням ультраоброблених продуктів і принаймні одним самостійно повідомленим метаболічним порушенням — надлишковою масою тіла, дисліпідемією, порушенням чутливості до інсуліну або підвищеним артеріальним тиском.

Дев’ятнадцять учасників завершили дослідження. Середній вік становив 43,7 року, 70% учасників були жінками.

Дизайн був рандомізованим, відкритим і перехресним. Одна група спочатку протягом чотирьох тижнів дотримувалася раціону з низьким вмістом ультраоброблених продуктів, а потім поверталася до звичного харчування. Інша група проходила ці етапи у зворотному порядку.

Таким чином, кожен учасник фактично був власним контролем.

Ультраоброблені продукти вдалося суттєво скоротити

Під час втручання споживання ультраоброблених продуктів зменшилося більш ніж на 85% за використаним дослідниками опитувальником.

Учасники також досить позитивно оцінили сам підхід: середня оцінка простоти виконання становила 5,74 бала з 10, а корисності — 8,42 бала з 10.

І саме це було головним завданням пілотної роботи — показати, що люди з депресією та високим вихідним споживанням ультраобробленої їжі здатні протягом кількох тижнів суттєво змінити свій раціон.

Але дослідники паралельно оцінювали й симптоми депресії та тривоги.

Симптоми депресії були менш вираженими

Різницю побачили одразу за кількома шкалами.

За опитувальником здоров’я пацієнта-9 середній показник становив 5,53 бала під час періоду з низьким споживанням ультраоброблених продуктів проти 8,68 бала під час звичного раціону.

За шкалою депресії Монтгомері—Асберг — 8,05 проти 18,9 бала.

За коротким опитувальником депресивної симптоматики — 5,21 проти 8,89 бала.

За шкалою генералізованої тривоги-7 — 4,63 проти 7,37 бала.

Усі ці відмінності були статистично значущими.

Водночас частина показників покращувалася і під час періоду звичайного харчування. Тому некоректно просто порівнювати стан «до» і «після» та говорити, що зменшення ультраобробленої їжі вилікувало депресію.

Чи означає це, що ультраоброблена їжа спричиняє депресію?

Поки що ні.

Попередні спостережні дослідження вже показували зв’язок між більшим споживанням ультраоброблених продуктів і вищим ризиком депресії. Але нове дослідження також не встановлює причинно-наслідкового механізму.

Серед можливих пояснень обговорюють метаболічні порушення, системне запалення, вплив на кишковий бар’єр і вісь «кишечник—мозок».

Проте в цій роботі ці механізми безпосередньо не досліджували, тому поки вони залишаються гіпотезами.

Чому результат не варто перетворювати на новий метод лікування

Насамперед через масштаб роботи.

У дослідженні було лише 20 учасників. Воно було відкритим — тобто і пацієнти, і дослідники знали, який раціон використовувався в конкретний період.

Це особливо важливо для психіатричних досліджень, адже очікування від зміни способу життя саме по собі може впливати на оцінку симптомів.

Крім того, споживання ультраоброблених продуктів оцінювали за самозвітом, а не за об’єктивним біомаркером.

І найважливіше: основною метою дослідження була здійсненність такого втручання, а не перевірка його лікувальної ефективності при депресії.

Тому ці результати слід розглядати як сигнал для більших контрольованих досліджень, а не як нову терапевтичну рекомендацію.

Що це означає для лікаря

Дослідження не дає підстав замінювати психотерапію чи фармакотерапію зміною харчування.

Але воно ставить практичне питання: чи варто під час оцінки пацієнта з депресією запитувати не лише про сон, фізичну активність, алкоголь і психоактивні речовини, а й про структуру раціону?

Особливо це може бути доречно у пацієнтів, у яких депресія поєднується з ожирінням, дисліпідемією, порушенням вуглеводного обміну або артеріальною гіпертензією.

Поки що правильний висновок звучить обережно: суттєве зменшення ультраоброблених продуктів у невеликому пілотному дослідженні супроводжувалося менш вираженими симптомами депресії та тривоги, але для підтвердження ефекту потрібні значно більші дослідження.

ДЖЕРЕЛО: JAMA Psychiatry. 2026

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.