Перша трансплантація свинячої печінки живому реципієнту дає обнадійливі результати

Унікальний прорив у трансплантології

Мультидисциплінарна команда з Китаю провела першу в світі успішну ксенотрансплантацію генетично модифікованої свинячої печінки живій людині. Печінка функціонувала і підтримувала пацієнта протягом 38 днів, без ознак відторгнення.
Однак у пацієнта зрештою розвинулася тромботична мікроангіопатія, пов'язана з ксенотрансплантацією (xTMA), що вимагало резекції трансплантата, і він помер на 171-й день після операції.

Важливий крок вперед

«Цей випадок доводить, що генетично модифікована свиняча печінка може функціонувати в організмі людини протягом тривалого періоду», — заявив у своїй заяві головний дослідник Бейчен Сун, доктор медичних наук, кафедра гепатобіліарної хірургії, Перша філіальна лікарня Медичного університету Аньхой, Хефей, Китай.

«Це важливий крок вперед, який демонструє як перспективи, так і перешкоди, що залишаються, особливо щодо порушення коагуляції та імунних ускладнень, які необхідно подолати», — додав Сунь.

Нестача донорів є серйозною проблемою для трансплантації. Органи генетично модифікованих свиней можуть допомогти заповнити цю прогалину. Серце та нирки свиней вже успішно трансплантували людям. Але трансплантація печінки є більш складною.

Клінічний випадок: допоміжний свинячий трансплантат

На сьогодні опубліковано два випадки ксенотрансплантації печінки (один у Китаї та один у США) — обидва стосуються осіб із смертю мозку.

У цьому випадку йшлося про 71-річного чоловіка з цирозом печінки, пов'язаним з гепатитом B, та гепатоцелюлярною карциномою, у якого після резекції пухлини передбачалося недостатнє залишкове печінкове тіло. Пацієнт не підходив для трансплантації печінки людини. З міркувань гуманності хірурги імплантували допоміжний трансплантат від генетично модифікованої свині з 10 генними редагуваннями, включаючи нокаути ксеноантигенів і людські трансгени для підвищення імунної та коагуляційної сумісності.

Перебіг післяопераційного періоду

Протягом перших 31 дня після операції не спостерігалося гіперакутного або гострого відторгнення, інфекцій або значних ускладнень, а печінкові та ниркові функції пацієнта залишалися стабільними. За цей час трансплантат функціонував ефективно, виробляючи жовч, альбумін та фактори коагуляції, які можна було виміряти в сироватці пацієнта, повідомила команда.

Ранню післяопераційну коагулопатію, про яку свідчили підвищені рівні D-димеру та продуктів розпаду фібрину, вдалося успішно лікувати антикоагулянтними препаратами.

Однак на 38-й день після операції трансплантат було видалено через розвиток xTMA.

Лікування інгібітором комплементу екулізумабом та плазмообміном призвело до усунення xTMA. Незважаючи на це, пізніше у пацієнта повторно виникли епізоди кровотечі у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту, що призвело до його смерті через 171 день після операції.

Успішне підтвердження концепції

Автори пов'язаної редакційної статті зазначили, що цей випадок підтверджує концепцію, згідно з якою генетично модифіковані свинячі печінкові трансплантати можуть функціонувати в організмі людини.

«Цей клінічний випадок породжує більше питань, ніж дає відповідей, але це саме по собі має величезну цінність. Він встановлює новий стандарт і стане важливим орієнтиром для майбутніх розробок у цій галузі. Чи це лише буря в склянці води, чи початок нової ери стратегій мостового з'єднання в гепатології, ще належить з'ясувати», — написали автори редакційної статті на чолі з Хайнером Ведемейером, доктором медицини, кафедра гастроентерології, гепатології, інфекційних хвороб та ендокринології, Ганноверська медична школа, Німеччина.

Коментар міжнародних експертів

У заяві Іспанського наукового медіа-центру доктор медичних наук Беатріс Домінгес-Гіль, директор Національної організації трансплантації Іспанії, зазначила, що цей випадок «є новим кроком у розвитку ксенотрансплантаційної терапії, яка продовжує прогресувати в клінічних дослідженнях, але також підкреслює значні перешкоди, які ще належить подолати, такі як серйозні ускладнення, що спостерігалися у цього пацієнта».

Домінгес-Гіль зазначила, що

«Необхідно продовжувати роботу над вдосконаленням генетичних модифікацій, поліпшенням імуносупресії та спробами виявити і усунути будь-які ускладнення, які можуть розвинутися на ранній стадії».

«В ідеалі це слід робити в рамках належним чином розроблених клінічних випробувань для оцінки їх ефективності та безпеки в коротко-, середньо- та довгостроковій перспективі.
Однак ці випадки дозволяють нам уявити майбутнє, в якому ксенотрансплантація є клінічною реальністю як перехідна терапія (особливо у випадку печінки) або як кінцева терапія», — зазначила вона.

ДЖЕРЕЛО: Medscape

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.