Управління ішемічною хворобою серця у літніх людей: сучасні досягнення, виклики та перспективи

Ішемічна хвороба серця (ІХС) є однією з основних причин смертності у світі, причому понад 60% смертей від серцево-судинних захворювань трапляються серед осіб старших за 75 років. Лікування цієї категорії є надзвичайно складним завданням через наявність вікових змін, крихкості, супутніх хвороб і специфічних ризиків. У даній статті ми розглянемо основні виклики, сучасні підходи до лікування та подальші перспективи в управлінні ІХС у літніх людей.

Основні проблеми лікування ІХС у літніх пацієнтів

1. Вікові фізіологічні зміни та їх вплив на перебіг ІХС

З віком серцево-судинна система зазнає значних змін, які включають:

• Жорсткість артерій: Підвищення артеріального тиску через зниження еластичності судин.
• Порушення серцевої функції: Ослаблення скорочувальної здатності міокарда та зниження серцевого викиду.
• Гормональні порушення: Зниження здатності регулювати рівень глюкози та ліпідів, що ускладнює атеросклероз.

  

2. Слабкість

Фрагільність — це синдром, що характеризується зниженням резервів, витривалості та сили. Це ризик ускладнень при лікуванні.

• Оцінка слабкості: Для оцінки стану пацієнта використовують такі інструменти, як Clinical Frailty Scale (CFS), Edmonton Frail Scale та Essential Frailty Toolset.

Вплив фрагільності: Пацієнти з високим рівнем фрагільності частіше стикаються з ускладненнями, тривалим відновленням та вищим ризиком смертності.

3. Мультикоморбідність і поліпрагмазія

У літніх людей часто спостерігаються численні супутні захворювання, такі як цукровий діабет, хронічна хвороба нирок, когнітивні порушення та артеріальна гіпертензія. Це ускладнює вибір препаратів через ризик взаємодії ліків і побічних ефектів.

4. Когнітивні порушення та психосоціальні аспекти

Літні пацієнти часто мають когнітивні порушення, включаючи деменцію, які ускладнюють дотримання лікувальних рекомендацій. Крім того, соціальна ізоляція та підтримка можуть зменшити результати терапії.

Сучасні підходи до лікування

1. Медикаментозна терапія

Лікування ІХС у літніх потребах потребує врахування вікових змін фармакокінетики та фармакодинаміки. Основними групами препаратів є:

• Антитромботичні засоби

  • Подвійна антитромбоцитарна терапія (DAPT) повинна бути обмежена в часі через високий ризик кровотечі. Для літніх користувачів рекомендують клопідогрель.

  • Довгострокове застосування аспірину обмежується для первинної профілактики у людей старше 70 років.

• Гіполіпідемічна терапія

  • Статини є основними препаратами для вторинної профілактики. У випадку непереносимості можливе застосування езетимібу або інгібіторів PCSK9.

• Інгібітори АПФ і блокатори рецепторів ангіотензину ІІ

  • Знижують ризик серцевої недостатності та смертності, однак потребують моніторингу функції нирок та рівня калію.

• Бета-блокатори та нітрати

  • Важливі для зниження навантаження на серце, проте їх призначення слід коригувати залежно від супутніх хвороб.

2. Інвазивні втручання

Рекомендації Європейського товариства кардіологів вказують на доцільність застосування перкутанних коронарних втручань (ПКВ) навіть у літніх людей. Однак при прийомі між ПКВ та медикаментозною терапією необхідно уникнути ускладнень, таких як кровотечі та делірій.

3. Реабілітація та соціальна підтримка

Рання кардіореабілітація (КР) є ключовою для відновлення функціональної активності, частоти покращення якості життя та зменшення повторних госпіталізацій. КР включає:

• Фізична активність, адаптована до стану пацієнта.
• Психосоціальну підтримку, включаючи допомогу в контролі депресії та тривоги.
• Освітні програми для сімей та їхніх сімей.

Головні виклики та прогалини у доказах

1. Недостатня кількість клінічних досліджень за участю літніх пацієнтів
   Літні пацієнти часто виключаються з клінічних випробувань через складний стан здоров'я, що ускладнює розробку стандартизованих рекомендацій.
2. Відсутність чітких протоколів для оцінки крихкості
   Стандартизація інструментів оцінки крихкості дозволяє покращити індивідуалізацію терапії.
3. Проблеми з інтеграцією мультидисциплінарних підходів
   Необхідне тісніше співробітництво між кардіологами, геріатрами, дієтологами та іншими спеціалістами для забезпечення комплексного підходу.

---

Перегляньте запис

---

Майбутні перспективи

Майбутні дослідження повинні бути спрямовані на розробку:

• Інструменти для персоналізованого підходу до лікування ІХС, які враховують слабкість, когнітивний та нутритивний статус.

• Програми телемедицини, орієнтовані на літніх людей, для покращення моніторингу та зменшення кількості госпіталізацій.

• Інноваційних методів терапії таких, як генетичне тестування для визначення ризиків ускладнень при використанні антитромботичної терапії.

Висновки

Лікування ІХС у літніх потребах вимагає багатофакторного підходу, що включає оцінку стану пацієнта, індивідуалізацію терапії та міждисциплінарне співробітництво. Підвищення якості діагностики, вдосконалення реабілітаційних програм і створення персоналізованих протоколів лікування здатні значно підвищити результати терапії та якість життя цієї категорії пацієнтів.

---

ДЖЕРЕЛО: Clinical Medicine

---

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.