Ризик розвитку ФП зростає у зв’язку із серцево-метаболічним тягарем супутньої патології

Основний тезис

Пацієнти з більшою кількістю серцево-метаболічних супутніх захворювань, включаючи ожиріння, діабет, АГ, ішемічну хворобу серця, серцеву недостатність або інсульт, мають значно вищий ризик розвитку фібриляції передсердь (ФП) протягом життя, причому цей ефект більш виражений у жінок.

Чому це важливо

Розуміння зв’язку між тягарем кардіометаболічних розладів у чоловіків і жінок із ФП є ключовим для розробки стратегій для зниження ризику розвитку ФП, а також для її діагностики та лікування.

Дизайн дослідження

• У популяційному когортному дослідженні використовувалися дані Роттердамського дослідження, яке вивчає поширеність і прогресування факторів ризику хронічних захворювань у осіб віком старше 45 років.
• Дані щодо серцево-метаболічних розладів були зібрані від учасників за допомогою опитувальників на початковому етапі та під час інтерв’ю та клінічних і лабораторних оцінок.
• Для оцінки зв’язку між тягарем серцево-метаболічних супутніх захворювань і ризиком розвитку ФП використовували регресійні моделі Кокса пропорційних ризиків.
• 5432 жінки та 4113 чоловіків були класифіковані за кількістю кардіометаболічних супутніх захворювань: 0, 1, 2, 3 та 4 або більше.
• Оціночні ризики фібриляції передсердь протягом життя були розраховані для учасників віком індексу 55, 65 і 75 років.

Ключові результати

Частота вперше діагностованої ФП протягом середнього періоду спостереження 7-8 років становила 7,4% для жінок і 9,9% для чоловіків.

У нескоригованій моделі 1 більший тягар кардіометаболічних розладів відповідав вищому ризику виникнення ФП.

Кожен додатковий кардіометаболічний розлад додав 41% більшого ризику ФП у цілому; відповідне підвищення ризику становило 52% для жінок і 28% для чоловіків.

У моделі дослідження (з поправкою на стать, початковий вік, підкогорту Роттердамського дослідження, загальний холестерин, холестерин ЛПВЩ, куріння, використання засобів, що модифікують ліпіди, і отриману кардіологічну терапію) спостерігався сильніший зв’язок між жінками, порівняно з чоловіками, між кардіометаболічний тягар коморбідності та ФП.

Серед тих, хто має ≥ 4 кардіометаболічні розлади:

• Чоловіки мали майже вдвічі більший ризик розвитку ФП порівняно з тими, хто не мав кардіометаболічних розладів.
• Жінки мали відповідний ризик підвищений більше ніж у п’ять разів.

У загальній популяції ризик розвитку ФП протягом життя в різних вікових групах мав тенденцію до збільшення в залежности кількості кардіометаболічних розладів. Ця тенденція також була помічена серед жінок і чоловіків окремо.

Найвищий ризик розвитку ФП протягом життя був у чоловіків віком 55 років із ≥ 4 кардіометаболічними порушеннями; їх оціночна частота становила 34,1%. Для жінок того ж віку з такою ж категорією кардіометаболічного навантаження оцінений ризик протягом життя становив 33,3%.

У індексному віці 75 років жінки — але не чоловіки — продемонстрували значний зв’язок між тягарем кардіометаболічних розладів і ризиком ФП протягом життя.