Макротропонінові комплекси та ризик серцево-судинних подій

Серцевий тропонін дедалі частіше використовують не лише для діагностики гострого ураження міокарда, а й для прогнозування серцево-судинного ризику.

Однак підвищений рівень тропоніну не завжди означає справжнє ушкодження серцевого м’яза. У частини людей результат може бути підвищеним через лабораторну інтерференцію, зокрема через утворення макротропонінових комплексів.

Макротропонінові комплекси формуються тоді, коли антитіла зв’язуються з тропоніном і можуть впливати на його визначення в аналізі або на виведення тропоніну з крові. Через це рівень тропоніну може залишатися підвищеним, навіть якщо немає ознак активного ураження міокарда.

У дослідженні вивчали частоту макротропонінових комплексів у загальній популяції та їхній зв’язок із майбутніми серцево-судинними подіями.

До аналізу увійшли 19 499 учасників, у яких були доступні результати вимірювання серцевого тропоніну I та серцевого тропоніну T. Медіана віку становила 49 років, а 58,3 % учасників були жінками.

Учасників поділили на три групи:

• без ознак ураження міокарда;
• із підозрою на макротропонін;
• з ознаками ураження міокарда.

Підозру на макротропонін визначали тоді, коли один із тропонінів був підвищеним, але між рівнями тропоніну I та тропоніну T була виражена невідповідність — різниця концентрацій більш ніж у 3 рази.

Як перевіряли макротропонін

Формування макротропонінових комплексів додатково перевіряли у підгрупі з 203 зразків. Для цього застосовували методи видалення імуноглобулінів та ультрацентрифугування. Це дозволило оцінити, чи була невідповідність між тропоніном I і тропоніном T пов’язана саме з макротропоніновими комплексами.

Основні результати

Підвищений серцевий тропонін I виявили у 1 % учасників — 193 із 19 499. Підвищений серцевий тропонін T виявили у 6 % учасників — 1159 із 19 499.

Серед учасників із підвищеним тропоніном значна частина результатів була дискордантною, тобто неузгодженою між тропоніном I та тропоніном T:

• 48 % — серед результатів із підвищеним тропоніном I;
• 57 % — серед результатів із підвищеним тропоніном T.

Біохімічна перевірка показала, що 92,5 % дискордантних результатів тропоніну I були пов’язані з макротропоніновими комплексами. Для тропоніну T така частка була значно нижчою — 15,4 %.

Дослідники оцінювали ризик майбутнього інфаркту міокарда, ішемічного інсульту або серцево-судинної смерті. Учасники з ознаками справжнього ураження міокарда мали підвищений ризик майбутніх серцево-судинних подій порівняно з людьми без підвищеного тропоніну. Для тропоніну I скориговане відношення ризиків становило 2,90, а для тропоніну T — 1,99.

Натомість у групі з підозрою на макротропонін ризик був подібним до ризику в учасників без підвищених значень тропоніну. Подібні результати отримали й у незалежній когорті для перевірки.

Результати дослідження показують, що підвищення тропоніну не завжди слід автоматично трактувати як ознаку ураження міокарда або високого серцево-судинного ризику.

У частини людей, особливо при ізольованому або невідповідному підвищенні серцевого тропоніну I, причиною може бути макротропонінова інтерференція. Це має значення для клінічної практики, оскільки неправильна інтерпретація аналізу може призвести до надмірного обстеження, тривоги пацієнта або хибної оцінки серцево-судинного ризику.

Практичне значення

Якщо рівень тропоніну підвищений, але клінічна картина, електрокардіограма, візуалізаційні методи та інші дані не підтверджують ураження міокарда, варто враховувати можливість лабораторної інтерференції. Особливо важливо звертати увагу на ситуації, коли результати тропоніну I та тропоніну T суттєво не збігаються між собою.

У таких випадках інтерпретація має бути комплексною й ґрунтуватися не лише на одному лабораторному показнику, а й на клінічному контексті.

Перегляньте запис:

Обмеження

Дослідження проводили в загальнопопуляційній когорті, тому його результати насамперед стосуються оцінки серцево-судинного ризику в популяції, а не безпосередньої діагностики гострого коронарного синдрому. Також макротропонінові комплекси перевіряли біохімічно лише у підгрупі зразків, а не в усіх учасників.

Отримані дані не означають, що підвищений тропонін можна ігнорувати. Вони підкреслюють, що результат потрібно оцінювати разом із симптомами, анамнезом, ЕКГ, динамікою показника та іншими клінічними даними.

ДЖЕРЕЛО: Аhajournals.org

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.