Персоналізація серцево-судинної профілактики при хронічній хворобі нирок

Пацієнти з хронічною хворобою нирок мають підвищений ризик серцево-судинної захворюваності та смертності. Водночас профілактичні стратегії в клінічній практиці часто залишаються недостатньо персоналізованими та не завжди враховують індивідуальний прогноз пацієнта.

У настанові KDIGO 2024 щодо оцінки та лікування хронічної хвороби нирок рекомендовано систематично використовувати валідовані рівняння для прогнозування ризику ниркової недостатності та серцево-судинних наслідків. Сучасні рекомендації з профілактики серцево-судинних захворювань також підтримують багатовимірну оцінку ризику, зокрема з урахуванням показників функції нирок.

Попри це, нефрологічні й кардіологічні рекомендації ще не повністю трансформували ризик-орієнтований підхід у практичні алгоритми, які б напряму пов’язували кількісну оцінку ризику з конкретними комбінаціями лікування. Також недостатньо враховуються крихкість пацієнта, очікувана тривалість життя, поліпрагмазія та доцільність продовження або скасування окремих препаратів.

Основні напрями огляду

В огляді узагальнено сучасні інструменти прогнозування ризику ниркової недостатності, серцево-судинних подій і смертності від усіх причин у пацієнтів із хронічною хворобою нирок. Основну увагу приділено моделям, які були оновлені або зовнішньо валідовані після 2023 року.

Автори аналізують, як ці інструменти можуть змінювати оцінку ризику порівняно зі стандартним стадіюванням на основі швидкості клубочкової фільтрації та альбумінурії. Такий підхід може допомогти точніше визначати пацієнтів, які мають найвищу ймовірність прогресування хвороби або розвитку серцево-судинних ускладнень.

Потенційне значення для лікування

Ризик-орієнтована оцінка може стати основою для більш практичного підбору терапії, що модифікує перебіг хвороби. До таких підходів належать статини, інгібітори ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, інгібітори натрій-глюкозного котранспортера-2, агоністи рецепторів глюкагоноподібного пептиду-1 та фінеренон.

Водночас вибір лікування має враховувати не лише абсолютний ризик, а й загальний стан пацієнта, супутні захворювання, ризик побічних ефектів, поліпрагмазію та індивідуальні цілі терапії.

Висновок

Персоналізована модель «ризик — лікування» стає дедалі важливішою для ведення пацієнтів із хронічною хворобою нирок. Вона може допомогти поєднувати нефропротективні та кардіопротективні стратегії, уникати надмірного лікування в пацієнтів із високою крихкістю та водночас своєчасно інтенсифікувати терапію в осіб із високим прогнозованим ризиком. 

ДЖЕРЕЛО: pubmed

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.