Чому символ любові не схожий на серце. Анатомічна помилка, якій щонайменше 700 років

14 лютого традиційно асоціюється з символом любові — серцем. Воно присутнє у листівках, прикрасах і повідомленнях, але його форма має мало спільного з реальним анатомічним органом.

Ця розбіжність між образом і реальністю має багатовікову історію та цікаве медичне пояснення.

Серце — один із небагатьох органів, який одночасно є і об’єктом медицини, і культурним символом. Проблема в тому, що символ, яким людство століттями позначає серце, не має майже нічого спільного з його реальною анатомією. І це не випадковість, а наслідок того, як і коли люди взагалі дізналися, що таке серце насправді.

Коли символ з’явився раніше за анатомію

Перші зображення форми, подібної до сучасного «серця», датують XIII–XIV століттями. Це період, коли внутрішні органи людини залишалися майже невидимими для більшості суспільства. Систематичні анатомічні розтини ще не були частиною медичної освіти, а знання про серце базувалися на працях Галена, символічних уявленнях і філософії, а не на безпосередньому спостереженні.

Фактично, символ з’явився до того, як анатомічне серце стало публічно відомим об’єктом.

Звідки взялася форма, якщо не з анатомії

Історики медицини та іконографії не вважають, що символ серця намагався відтворити реальний орган. Натомість існує кілька обґрунтованих гіпотез його походження.

Найчастіше згадують лист плюща. У середньовічній Європі він був символом вірності, постійності й прихильності. Його форма добре узгоджується з ранніми графічними зображеннями «серця» у манускриптах.

Інша гіпотеза пов’язана зі стилізованим зображенням жіночої фігури, зокрема таза або сідниць. Ця версія не є домінуючою, але регулярно фігурує в історичних і культурологічних оглядах як приклад того, як символ любові формувався через асоціації з тілесністю, а не з фізіологією органа.

Також розглядається варіант узагальненого знака «життєвого центру» — абстрактної форми, яка позначала не орган, а місце, де, за уявленнями того часу, зосереджені емоції та життєва сила.

Коли серце вперше «побачили»

Лише з розвитком анатомічних розтинів у пізньому Середньовіччі та в епоху Відродження серце поступово перестало бути абстракцією. Праці Везалія та його послідовників уперше дали точний опис будови серця, його камер і великих судин. До цього моменту більшість людей — включно з освіченими — любили орган, якого ніколи не бачили.

Історія символу серця — це не курйоз. Це нагадування про те, що медицина починається не з образів і метафор, а з спостереження. Серце стало об’єктом наукового вивчення лише тоді, коли його перестали уявляти і почали розтинати, вимірювати та описувати.

Ми лікуємо орган, який людство століттями не вміло навіть коректно зобразити.

ДЖЕРЕЛА: Journal of the Royal Society of Medicine – historical perspectives on cardiac symbolism, Historical reviews of human anatomy and medieval iconography

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.