Нове дослідження показує, що інфаркти пов'язані не тільки з серцем, але й з мозком та імунною системою

Інфаркт міокарда традиційно розглядається як локальне ушкодження серцевого м’яза, спричинене гострим порушенням коронарного кровотоку, ішемією та дефіцитом кисню. Саме цей підхід десятиліттями визначав як наукові дослідження, так і клінічні стратегії лікування, зосереджені передусім на відновленні перфузії міокарда та запобіганні подальшому тромбозу.

Однак нове дослідження вчених Каліфорнійського університету в Сан-Дієго пропонує принципово ширше бачення інфаркту міокарда — як системної події, що одночасно залучає серце, мозок, нервову та імунну системи. Робота, опублікована у 2026 році в журналі Cell, демонструє, що серцевий напад не обмежується серцево-судинною системою, а запускає складну нейроімунну відповідь, яка може суттєво впливати на перебіг і наслідки ушкодження.

Концепція «потрійного вузла»: серце – мозок – нейроімунна петля

Автори дослідження — постдокторант Саурабх Ядав, доцент Вініт Августин та їхні колеги — описують так звану концепцію «потрійного вузла», яка об’єднує серце, мозок і нейроімунну систему в єдину функціональну мережу.

За аналогією з сенсорними системами, такими як зір і слух, що передають інформацію про зовнішнє середовище до мозку, серце під час інфаркту також передає сигнали про ушкодження. Ця серцево-судинна інформація надходить до мозку через сенсорні нейрони, формуючи нейронну відповідь, яка, своєю чергою, активує імунну систему.

Дослідники підкреслюють, що це перша комплексна характеристика такого підходу, яка інтегрує кардіологічні, нейробіологічні та імунологічні механізми в єдину модель інфаркту міокарда.

Роль мозку та імунної системи при інфаркті

Фізіологічно мозок реагує на травму або ушкодження тканин шляхом активації імунної системи. Така реакція є доцільною у випадку інфекцій або механічних ушкоджень, коли існує загроза патогенів. Однак при інфаркті міокарда ушкодження є ішемічним і не пов’язане з інфекційним агентом.

Нове дослідження показує, що мозок інтерпретує інфаркт як травму і запускає потужну імунну відповідь, навіть за відсутності патогенів. Ця надмірна активація імунної системи, за висновками авторів, може не лише не приносити користі, а й погіршувати ступінь ушкодження міокарда після інфаркту.

Дані експериментальної моделі

Дослідження проводилися на мишачих моделях інфаркту міокарда. Було встановлено, що:

• сенсорні нейрони, пов’язані з блукаючим нервом, першими виявляють ушкодження серцевої тканини;
• ці нейрони передають сигнали до відповідних структур мозку;
• у відповідь мозок активує імунну систему, формуючи системну запальну реакцію.

Ключовим спостереженням стало те, що блокування сенсорних нейронних сигналів або імунних шляхів, які передають інформацію між серцем і мозком, призводило до значного зменшення ушкодження тканин після інфаркту. Це свідчить про те, що нейроімунна активація є не лише наслідком, а й активним чинником прогресування ушкодження.

Потенційні терапевтичні наслідки

Автори наголошують, що сучасні методи лікування інфаркту міокарда здебільшого зосереджені на серці як органі-мішені. До них належать:

• хірургічні та ендоваскулярні втручання (шунтування, ангіопластика);
• фармакологічні засоби, спрямовані на відновлення кровотоку та запобігання тромбоутворенню.

Хоча ці підходи є ефективними для зменшення ішемічного ушкодження, вони не враховують роль мозку та імунної системи в подальшому перебігу інфаркту.

На основі отриманих даних автори припускають, що майбутні терапевтичні стратегії можуть бути спрямовані на модифікацію нейроімунної відповіді. Зокрема, селективне пригнічення або корекція імунної активації після інфаркту може зменшити вторинне ушкодження тканин і покращити відновлення.

Міждисциплінарний підхід до дослідження

Окремо підкреслюється, що багато з описаних механізмів залишалися невідомими через традиційну фрагментацію науки. Кардіологи, нейробіологи та імунологи зазвичай працюють у межах своїх дисциплін, що ускладнює виявлення системних зв’язків.

Проєкт із вивчення «потрійного вузла» тривав понад чотири з половиною роки та об’єднав фахівців із нейробіології, медицини, педіатрії та біоінженерії. Для аналізу використовували широкий спектр методів, включаючи ехокардіографію, молекулярне фарбування, світлову мікроскопію та ультразвукову візуалізацію, що дозволило створити детальні системні карти взаємодії між серцем, мозком і імунною системою.

Перспективи подальших досліджень

Поточні роботи дослідницької групи спрямовані на детальніше вивчення механізмів, що лежать в основі нейроімунних зв’язків при інфаркті міокарда, а також на визначення їхньої ролі у віддалених наслідках серцевих подій.

Отримані результати можуть стати основою для розробки нових, менш інвазивних терапевтичних підходів, які доповнюватимуть стандартні кардіологічні втручання та враховуватимуть системну природу інфаркту міокарда.

Висновки

Нове дослідження суттєво змінює уявлення про інфаркт міокарда, демонструючи, що це не лише локальне ураження серця, а складна системна подія з активною участю мозку, нервової та імунної систем. Концепція «потрійного вузла» відкриває нові напрями для наукових досліджень і потенційно нові терапевтичні мішені, спрямовані на зменшення вторинного ушкодження та покращення клінічних результатів у пацієнтів після серцевого нападу.

ДЖЕРЕЛО: medicalxpress

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.