Українці, які змінили світову медицину: наші імена, які повинен знати весь світ

Дата публікації: 03.03.2025

Автори: Редакція платформи «Аксемедін»

Ключові слова: досягнення, Ілля Мечников, Микола Амосов, Володимир Хавкін, Олександр Богомолець, Іван Пулюй, визначні особистості, українська медицина

Колеги, ми безмежно вдячні вам за активність і зацікавленість у наших публікаціях! Ви не просто читаєте, а й підказуєте нам важливі теми. Ми дослухаємось до вас, і тому сьогодні хочемо розповісти про українців, без яких сучасна медицина не була б такою, якою ми її знаємо сьогодні.

Українські лікарі та науковці не просто вплинули на розвиток світової медицини – вони її змінювали. Історія зберегла їхні імена, але світ, на жаль, не завжди пов’язує ці відкриття саме з Україною. Тому варто розповісти про видатних українців, які змінили хід історії.

Ілля Мечников (1845–1916) – піонер імунології.

Як працює імунітет? Це питання століттями лишалося загадкою, поки український вчений Ілля Мечников не здійснив прорив у мікробіології. Він першим довів, що організм має здатність знищувати бактерії шляхом фагоцитозу – процесу, під час якого спеціальні клітини "пожирають" патогени.
У 1887 році він переїхав до Франції, де працював у Інституті Пастера разом із Луї Пастером. Відкриття Іллі Ілліча стали основою для сучасної імунології, вакцинопрофілактики та антисептики. За свої наукові досягнення Мечников отримав Нобелівську премію у 1908 році.


Рекомендуємо поличку Бібліотеки «Протоколи», яка містить адаптовані для системи охорони здоров’я України клінічні настанови та протоколи, що слугують доказовою основою для ефективного лікування!


Микола Амосов (1913–2002) – новатор кардіохірургії.

Сучасна кардіохірургія була б неможливою без Миколи Амосова. Він обрав Україну своєю домівкою та місцем для медичних досягнень. У 1960-х роках Микола Амосов першим в СРСР провів протезування мітрального клапану, а в 1965 році упровадив у практику антитромботичні протези серцевих клапанів.
Але Амосов був не лише блискучим хірургом – він також досліджував механізми старіння та створив унікальну систему здорового способу життя, яка й сьогодні залишається актуальною.

Володимир Хавкін (1860–1930) – рятівник від холери та чуми.

Уявіть собі світ, де від холери та чуми помирають мільйони, а ліків просто не існує. Саме такий світ був до відкриття Володимира Хавкіна – бактеріолога, який створив перші ефективні вакцини проти цих смертельних хвороб.
Хавкін народився в Бердянську, а згодом навчався в Одеському університеті. В кінці XIX століття він поїхав до Європи, де працював у лабораторії Луї Пастера. Саме там він створив вакцину від холери, а згодом – від чуми. Але найвражаюче те, що він особисто випробував свої вакцини на собі, доводячи їхню безпечність.
За свої заслуги британський уряд направив його до Індії, де він організував масову вакцинацію, що врятувала сотні тисяч життів. В Індії він і досі вважається національним героєм.

Олександр Богомолець (1881–1946) – дослідник старіння та імунітету.

Праці Богомольця сприяли розвиткові практично всіх галузей патологічної фізіології. Вони стосувалися питань ендокринології, порушення обміну речовин, імунітету й алергії, раку, патології кровообігу (зокрема гіпертонії), патогенезу шоку, механізму дії переливання крові, старіння організму
Як уповільнити старіння? Це питання цікавило людей завжди, і саме Олександр Богомолець зробив вагомий внесок у дослідження цієї теми.
Він довів, що сполучна тканина відіграє ключову роль у процесах старіння та імунітету, а згодом розробив антиретикулярну цитотоксичну сироватку, яка прискорювала загоєння ран і зміцнювала імунітет. Його праці стали основою для подальших досліджень у геронтології та імунології.

Іван Пулюй (1845–1918) – український фізик, що досліджував Х-промені ще до Вільгельма Рентгена.

Майже за 15 років до офіційного відкриття рентгенівського випромінювання Вільгельмом Рентгеном український фізик Іван Пулюй проводив дослідження Х-променів. Його «лампа Пулюя», створена у 1881 році, могла випромінювати ці промені.
Вважається, якби Пулюй вчасно запатентував своє відкриття, саме його ім’я стояло б у підручниках фізики та медицини поряд із винаходом рентгену.

Серед нас були відкривачі імунології, кардіохірургії, бактеріології, патофізіології та навіть рентгенології.

Давайте разом популяризувати українську медицину та науку!


На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! FacebookTelegramViberInstagram.

Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.

Реєстрація
Ці дані знадобляться для входу та скидання паролю
Пароль має містити від 6 символів (літери або цифри)
Матеріали з розділу
Гострий оптимізм
Гострий погляд
Меланома: від Гіппократа до сучасності
Гострий інтерес
Гостра статистика
Гостре дихання
Прорив: у Гонконгу розробляють надпотужний ...