Лікарі-труенти: Степан Руданський
Дата публікації: 08.04.2022
Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи «Аксемедін»
Ключові слова: лікар, Україна, Степан Руданський, труент, вірші
Нехай наші браття, молодці-козаки,
На чистеє поле біжать!
Нехай знову брязне шабелька стальная
В козацьких залізних руках!
Нехай знову ляжуть ворогові кості
Могилами в наших степах!
А люлька-голубка нехай не вгасає,
Паліть вражі села кругом!
Нехай ворог знає, повік не гадає
Знущатися над козаком!..
Його називають останнім романтиком в українській літературі.
Його перу належать українські переклади «Іліади» і «Одіссеї», поєма-казка «Цар Соловей», заборонені за царських і радянських часів поетичні твори на історичну тематику, зокрема «Мазепа, гетьман український», «Іван Скоропада». Письменник працював у жанрі романтичної балади. Він називав власні вірші «піснями»:
Повій, вітре, на Вкраїну,
Де покинув я дівчину.
Де покинув карі очі,
Повій, вітре, опівночі, —
а гумористичні твори – «приказками». Його знамениті «Співомовки» Іван Франко назвав «епічними анекдотами» у поетичній формі:
Здибались кацапчуки.
Їден і питає:
«Што там новава у вас?»
А той відвічає:
— Нічаво! Ліш мая мать
Што-то захварала:
В рот уш бєдная трі дня
І дєрьма нє брала.
Степан Васильович Руданський (25 грудня 1833 (6 січня 1834) — 21 квітня 1873 (3 травня 1873) народився на Вінничині у селі Хомутинці в родині сільського священика. Батьки дали хлопцю ім’я Стефан, але сам юнак вважав таке ім’я занадто панським та змінив його на мужицьке — Степан: «…чим ми лучче від мужика? Всі ми рівні і в Бога, і в натури» .
- Навчався у Шаргородській бурсі (1842—1849). Практику проходив у селі Жорнівка, що нині має назву Руданське.
- Згодом Степан Руданський у 1849—1855 рр. навчався у Подільській духовній семінарії у Кам'янці-Подільському.
- 1856 року юнак всупереч волі батька, вступає не до духовної академії, а до Петербурзької медико-хірургічної академії.
- 1861—1873 рр. Степан Васильович працював міським лікарем у Ялті, карантинним лікарем в порту, а також лікарем у маєтках князя Воронцова.
У Ялті було лише 53 будинки. Населення — 1112 жителів. Можливо, це стане ще одним аргументом для тих, хто питає, чи Крим — це Україна, що українець Степан Руданський докладав багато зусиль, щоб місто ставало зручнішим для життя:
- Частину придбаної ділянки віддав під створення міського фонтану.
- За ініціативи лікаря Руданського в місті було закладено ринок.
- 1869 року Руданського обрали почесним мировим суддею Сімферопольсько-Ялтинської мирової округи.
Степан Васильович хворів на сухоти, його заробітної плати не вистачало навіть на щоденний обід, але з бідних пацієнтів лікар грошей за лікування не брав.
1872 року в Криму спалахнула епідемія холери, яка позбавила життя 41 мешканця Ялти. Захворів на холеру й лікар Руданський. Проте місцева влада зробила винним саме його. Степана Васильовича було звільнено, а за півроку, 3 травня 1873-го, письменника не стало.
Саме сьогодні, коли кров’ю стікає наша рідна земля, актуальні слова лікаря-труента Степана Руданського:
Може, знову бряжчатимуть
Козацькі шаблюки.
Тоді вже нас не забудуть
І московські внуки.
Бо кров за кров катам нашим
І муки за муки.
Посилання на джерела:
