Смерть Пушкіна після дуелі з Дантесом. Чи допомогла б сучасна медицина?

Від чого помер Олександр Сергійович Пушкін після кульового поранення?

Якщо проаналізувати описані симптоми, діагнози і результати розтину, здійснені в лютому далекого 1837 року, і перекласти їх на сучасну медичну мову, то в діагнозі мало б бути відображено наступне:

«Вогнепальне проникаюче сліпе поранення нижньої частини живота і таза. Багатоосколкові вогнепальні переломи правої клубової й крижової кісток, ускладнені остеомієлітом.

Посттравматичний дифузний перитоніт. Гангрена ділянки стінки тонкої кишки. Інфікована гематома черевної порожнини.

Чужорідне тіло (куля) в області крижів.

Флебіт тазових вен.

Блискавичний сепсис. Травматичний шок.

Масивна крововтрата. Гостра постгеморагічна анемія тяжкого ступеня. Гостра серцево-судинна і дихальна недостатність. Поліорганна недостатність».

Причина смерті – блискавичний сепсис як ускладнення травматогенного перитоніту.

В етіопатогенезі сепсису також мали значення інфікована і недренована вогнепальна рана в області таза з не видаленим чужорідним тілом, ускладнена остеомієлітом клубової і крижової кісток, флебіт тазових вен. Сепсис розвинувся на тлі тяжкої постгеморагічної анемії, що є наслідком непоправної масивної крововтрати. Все це призвело до поліорганної, перш за все серцево-судинної й дихальної недостатності.

Питання, яке мучить шанувальників поета: чи можна було врятувати Пушкіна в сучасних умовах?

Сучасні підходи до подібних поранень: висновки

При вогнепальному пораненні нижнього поверху черевної порожнини і таза необхідно надати першу медичну допомогу на місці поранення – накладення асептичної пов'язки, введення знеболюючих і кровоспинних засобів. Після цього провести ургентну евакуацію потерпілого до хірургічного відділення на санітарній машині в лежачому положенні (позиція – на щиті). У санітарному автотранспорті обов'язково повинна початися інфузія замінників плазми крові, а також введення анальгетиків і протишокових засобів.

У хірургічному стаціонарі необхідно виконати термінове обстеження, яке обов'язково включає, разом із іншими методами, рентгенографію та ультразвукове дослідження з метою локалізувати чужорідне тіло і визначити наявність і характер пошкоджень органів навколо ранового каналу.

Після передопераційної підготовки хворого слід прооперувати під загальним знеболенням. Хірургічне втручання має на увазі розкриття черевної порожнини, евакуацію з неї випоту і крові, резекцію ділянки ураженої тонкої кишки, обробки ранового каналу, видалення кулі та множинних осколків клубової й крижової кісток, включаючи інші сторонні предмети. Також слід зупинити кровотечу з пошкоджених судин, санувати і дренувати черевну порожнину і порожнину малого таза.

Крововтрата має бути заповнена переливанням крові і препаратів – замінників плазми крові. Після операції необхідна інтенсивна терапія в умовах реанімаційного відділення.

Можливий результат лікування

При виконанні в повному обсязі зазначених заходів за сучасною статистикою летальний наслідок становить не більше 18%. Шанси на одужання становлять не менше 80%.