11 лютого — Міжнародний день жінок і дівчат у науці: український внесок

mnaufal design / Shutterstock.com

11 лютого у світі відзначають Міжнародний день жінок і дівчат у науці (International Day of Women and Girls in Science). Цю дату офіційно проголошено резолюцією Генеральної Асамблеї ООН ухваленою у 2015 році. У документі підкреслюється необхідність повної й рівної участі жінок у науковій діяльності як ключової умови сталого розвитку, інновацій та ефективної системи охорони здоров’я.

За даними ЮНЕСКО, жінки становлять близько 30–33% дослідників у світі, при цьому їхня представленість у галузях медицини та наук про життя є вищою, ніж у багатьох інших наукових напрямах. Водночас жінки залишаються недостатньо представленими серед керівників наукових установ та осіб, які ухвалюють стратегічні наукові рішення.

Для України внесок жінок у медичну науку має особливе значення. Саме вони відігравали ключову роль у становленні клінічних шкіл, розвитку фундаментальних медико-біологічних дисциплін, епідеміології, імунології та організації охорони здоров’я.

Українські жінки в медицині та медичній науці

Софія Окуневська-Морачевська

Софія Окуневська-Морачевська — одна з перших українок-лікарок, громадська діячка та письменниця. Вона здобула медичну освіту наприкінці XIX століття, у період, коли доступ жінок до університетів був суттєво обмежений. Її діяльність стала важливим етапом у формуванні жіночої присутності в медицині на українських землях.

Любов Трохимівна Мала

Любов Мала — українська лікарка-терапевтка та кардіологиня, докторка медичних наук, академікиня. Вона зробила значний внесок у розвиток внутрішньої медицини, кардіології та післядипломної медичної освіти в Україні. Її наукова та організаційна діяльність відіграла важливу роль у формуванні сучасних підходів до лікування серцево-судинних захворювань.

Валентина Василівна Радзимовська

Валентина Радзимовська — українська вчена, лікарка, професорка, фахівчиня у галузі фізіології та біохімії. Її наукова діяльність належить до фундаментальних напрямів медичної науки та зробила внесок у розвиток медичної освіти й інтеграцію базових біологічних наук у клінічну практику.

Ніна Антонівна Строката-Караванська

Ніна Строката-Караванська — українська мікробіологиня та імунологиня. Її наукова діяльність була пов’язана з клінічною мікробіологією та імунологією — напрямами, що лежать в основі інфекційного контролю, лабораторної діагностики та антибіотикорезистентності.

Висновки

Міжнародний день жінок і дівчат у науці є нагодою не лише для символічного визнання, а й для переосмислення ролі жінок у формуванні сучасної медичної науки. Українські жінки-науковиці зробили вагомий внесок у розвиток клінічної медицини, фундаментальних дисциплін та епідеміологічної безпеки, що має безпосередній вплив на якість медичної допомоги.


На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! FacebookTelegramViberInstagram.

Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.

Реєстрація
Ці дані знадобляться для входу та скидання паролю
Пароль має містити від 6 символів (літери або цифри)
Матеріали з розділу
Революційний метод молекулярної біології
Гостра гіпертонія
Спалювання жиру під час вправ покращує тол ...
День медичного працівника 2025
Результати дослідження лікарів «Пацієнти з ...
«Докторе, це вам!»: 9 курйозних історій пр ...
Макрозагадка