Люди, які змінили науку у 2025 році: огляд ключових постатей за версією Nature

Щороку журнал Nature формує перелік людей, чий внесок найбільше вплинув на розвиток науки, медицини та глобальної політики у сфері охорони здоров’я. У 2025 році цей список об’єднав науковців, лікарів, інженерів, політичних діячів та навіть немовля, чия історія стала проривом у персоналізованій медицині. Представлений нижче огляд узагальнює ключові досягнення кожної з десяти постатей, визначених редакцією Nature, та демонструє, як їхня діяльність уже змінює сучасну науку.

Кей-Джей Малдун: перша у світі персоналізована генна терапія для немовляти

Найбільш неочікуваною фігурою у списку став Кей-Джей Малдун — перша дитина, яка отримала персоналізовану генну терапію, створену спеціально під унікальну мутацію її ДНК. У хлопчика з народження було порушення роботи печінкового ферменту, відповідального за детоксикацію аміаку. Це призводило до ризику тяжкого ураження мозку та летального наслідку.

Стандартним варіантом лікування в таких випадках є трансплантація печінки, однак очікування операції несло значні ризики для нейророзвитку. Альтернативою стало точкове редагування одного нуклеотиду в ДНК дитини. Попри те, що класична розробка подібної терапії на основі технологій геномного редагування могла б тривати понад рік, дослідникам вдалося створити та застосувати препарат менш ніж за шість місяців.

Після введення терапії стан дитини стабілізувався, з’явилася можливість нормального харчування та росту, а у віці дев’яти місяців хлопчик уперше залишив лікарню. Цей випадок став першим підтвердженим прикладом надшвидкої персоналізованої генної терапії та відкрив перспективи для лікування інших рідкісних вроджених захворювань.

Сара Табрізі: прорив у лікуванні хвороби Гантінгтона

Нейробіологиня Сара Табрізі багато років присвятила пошуку ефективної терапії хвороби Гантінгтона — спадкового нейродегенеративного захворювання. У 2025 році були оприлюднені результати клінічних випробувань генної терапії, яка продемонструвала здатність суттєво сповільнювати прогресування хвороби навіть після появи клінічних симптомів.

У пацієнтів, які отримали високі дози препарату, швидкість прогресування хвороби зменшилася приблизно на 75%, а також знизився рівень патологічного білка, що ушкоджує нейрони. Ці дані стали важливим сигналом для пацієнтів і наукової спільноти, зважаючи на попередні невдалі спроби лікування та втрату довіри до генної терапії через ускладнення на ранніх етапах її впровадження.

Тоні Тайсон: телескоп для вивчення темної матерії та енергії

Фізик Тоні Тайсон став ключовою фігурою у створенні Обсерваторії імені Вери Рубін у Чилі — телескопа з найбільшою у світі цифровою камерою. Цей інструмент призначений для дослідження слабкого гравітаційного лінзування, темної матерії та темної енергії, а також для моніторингу потенційно небезпечних для Землі об’єктів.

Проєкт, започаткований ще на початку 2000-х років, став можливим завдяки поєднанню інноваційних сенсорів, оптичних систем і тривалої наукової координації. Дані, які збиратиме телескоп, мають створити найбільшу в історії карту викривлень простору-часу, що дозволить глибше зрозуміти фундаментальну будову Всесвіту.

Лучано Морейра: контроль денґе через біологічне втручання

Ентомолог Лучано Морейра ініціював створення найбільшої у світі фабрики з розведення комарів, інфікованих бактерією Wolbachia. Ця бактерія знижує здатність комарів переносити вірус денґе та пригнічує їхнє розмноження.

Після впровадження цієї стратегії в окремих регіонах Бразилії рівень захворюваності на денґе знизився майже на 90%. Проєкт став першим прикладом масштабного застосування біологічного контролю переносників інфекцій у промислових обсягах.

Лян Веньфен: доступний генеративний штучний інтелект

Засновник компанії DeepSeek Лян Веньфен представив відкриту мовну модель, яка за ефективністю не поступається західним аналогам, але була створена зі значно меншими обчислювальними витратами. Відкритий код дозволив дослідникам у різних країнах адаптувати модель до власних потреб і сприяв глибшому розумінню принципів навчання великих мовних систем.

Разом із визнанням модель викликала дискусії щодо етичних аспектів, контролю даних та державного впливу на штучний інтелект.

Їфат Мербл: нове бачення імунної ролі протеасом

Системна біологиня Їфат Мербл відкрила, що протеасоми — клітинні структури, відповідальні за розщеплення білків, — можуть бути джерелом протимікробних пептидів. Її дослідження показали, що під час інфекції клітини здатні змінювати функцію протеасом, створюючи молекули, які беруть участь у первинному імунному захисті.

Це відкриття змінює уявлення про механізми вродженого імунітету та потенційно відкриває нові напрями для розробки антимікробних засобів.

Ачал Аґравал: боротьба за академічну доброчесність

Індійський аналітик Ачал Аґравал зосередив увагу на проблемі плагіату та маніпуляцій у наукових публікаціях. Його діяльність сприяла запуску національної програми оцінки академічної доброчесності в Індії, яка впливатиме на фінансування наукових установ.

Попри значний суспільний резонанс, активізм Аґравала призвів до професійних труднощів і судових позовів, що підкреслює складність боротьби за якість науки в умовах тиску на кількісні показники.

Прешес Мацосо: глобальна угода з протидії пандеміям

Як співголова переговорної групи ВООЗ, Прешес Мацосо відіграла ключову роль у досягненні першої глобальної угоди щодо боротьби з пандеміями. Документ спрямований на забезпечення рівного доступу до вакцин, ліків та технологій у разі майбутніх спалахів інфекцій.

Процес переговорів був складним і тривалим, однак підписання угоди стало важливим кроком до глобальної солідарності у сфері охорони здоров’я.

Сюзан Монарез: принциповість у захисті доказової медицини

Мікробіологиня Сюзан Монарез очолила Центри з контролю та профілактики захворювань США, але була звільнена через місяць після призначення. За її словами, причиною стала відмова підтримувати рішення, не підкріплені науковими доказами, зокрема щодо вакцинації.

Її звільнення викликало широкий резонанс і стало символом напруження між науковими принципами та політичним впливом у сфері охорони здоров’я.

Менґран Ду: відкриття найглибоководнішої екосистеми

Біологиня Менґран Ду відкрила існування життєздатної екосистеми на глибині понад дев’ять кілометрів під рівнем моря. Виявилося, що життя в таких умовах підтримується бактеріями, які використовують хімічну енергію метану та сірковмісних сполук.

Це відкриття змінює уявлення про межі існування життя на Землі та має значення для астробіології й вивчення екстремальних середовищ.

Список Nature за 2025 рік демонструє, що науковий прогрес формується не лише великими інституціями, а й конкретними людьми — від немовлят, які стали символами прориву в медицині, до дослідників, що змінюють уявлення про Всесвіт, і фахівців, які відстоюють наукову доброчесність. Ці історії підкреслюють, що сучасна наука є міждисциплінарною, глобальною та тісно пов’язаною з етичними й соціальними викликами.

ДЖЕРЕЛО: nauka.ua

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.