Біопсія носової порожниини вказує на доклінічні ознаки хвороби Альцгеймера

Швидкий амбулаторний метод забору клітин із носової порожнини може дозволити виявляти ранні біологічні зміни, пов’язані з хворобою Альцгеймера, за роки до появи когнітивних симптомів або порушень пам’яті. Забір клітин у верхній частині носової порожнини за допомогою мінімально інвазивної щіткової біопсії відкриває можливість ранньої діагностики захворювання ще на доклінічній стадії.

Дослідники проаналізували зразки, отримані з нюхової щілини — ділянки, де розташований нюховий епітелій, — і виявили імунні та нейрональні зміни, подібні до тих, що спостерігаються у мозку пацієнтів із хворобою Альцгеймера. Ці ознаки дозволили відрізнити осіб із доклінічною та клінічною формами захворювання від здорових осіб.

Метод біопсії наразі розглядається як дослідницький інструмент і ще не готовий до широкого впровадження в клінічну практику. Водночас можливість повторного забору зразків і доступ до живих нейрональних та імунних клітин створює перспективу для моніторингу змін, пов’язаних із захворюванням, у динаміці.

Нюховий епітелій як «вікно у мозок»

Втрата нюху є однією з ранніх ознак хвороби Альцгеймера. У нюховому епітелії містяться сенсорні нейрони, які можуть накопичувати характерні патологічні зміни, зокрема амілоїдні бляшки та нейрофібрилярні сплетіння. Це дозволяє розглядати нюховий епітелій як структуру, що відображає процеси, які відбуваються у центральній нервовій системі.

У дослідженні було показано, що навіть у пацієнтів без когнітивних порушень, але з позитивними біомаркерами, виявляються зміни, які відповідають раннім стадіям захворювання.

Зокрема, виявлено:

• активацію Т-клітин пам’яті CD8
• запальні імунні процеси
• стресові зміни в нейронах

Комбінований аналіз експресії генів дозволив відрізняти пацієнтів із хворобою Альцгеймера від здорових осіб із точністю близько 81%. Водночас дослідники зазначають, що наразі неможливо точно визначити, чи є ці зміни причиною захворювання, чи його наслідком.

Обмеження та перспективи методу

Попри обнадійливі результати, метод має низку обмежень. Дослідження проведено на невеликій вибірці, тому необхідне підтвердження результатів у більших популяціях. Крім того, процедура біопсії нюхової ділянки може мати варіабельні показники успішності, що також потребує подальшого вивчення.

У майбутньому дослідники планують:

• розширити вибірку пацієнтів
• оцінити можливість моніторингу прогресування захворювання
• дослідити ефективність використання методу для оцінки відповіді на терапію

Нові можливості для діагностики та лікування

Фахівці відзначають, що цей підхід відкриває принципово нові можливості у вивченні хвороби Альцгеймера.

«Нюховий епітелій — одне з небагатьох місць, де можна безпечно отримати зразок живих нейронів людини. Саме цього тривалий час бракувало у дослідженнях. Це не мазок із носа, а цілеспрямована біопсія нервової тканини, яка дозволяє вивчати реальну біологію мозку», — зазначив дослідник.

Отримані результати вказують на можливість використання фармакодинамічних біомаркерів, які дозволяють оцінювати вплив лікування на нейронні та імунні процеси безпосередньо в живій тканині.

У разі підтвердження ефективності цей підхід може суттєво змінити ранню діагностику та проведення клінічних досліджень, забезпечуючи більш ранній сигнал про активність захворювання та відповідь на терапію.

Перегляньте записи:

Висновки

Біопсія нюхового епітелію є перспективним напрямом у ранній діагностиці хвороби Альцгеймера, який дозволяє досліджувати живу нервову тканину та виявляти зміни ще до появи клінічних симптомів. Попри обнадійливі результати, метод залишається на стадії дослідження і потребує подальшої валідації. У майбутньому цей підхід може стати важливим інструментом для раннього виявлення захворювання, моніторингу його перебігу та оцінки ефективності лікування.

ДЖЕРЕЛО: medscape

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.